< Deutéronome 1 >

1 Voici les paroles que Moïse adressa à tout Israël, de l’autre côté du Jourdain, dans le désert, dans l’Arabah, vis-à-vis de Souph, entre Pharan, Thophel, Laban, Haséroth et Di-Zahab.
Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,
2 — Il y a onze journées de marche depuis Horeb, par le chemin de la montagne de Séïr, jusqu’à Cadès-Barné. —
одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.
3 En la quarantième année, au onzième mois, le premier jour du mois, Moïse parla aux enfants d’Israël selon tout ce que Yahweh lui avait ordonné de leur dire:
І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
4 après qu’il eut battu Séhon, roi des Amorrhéens, qui habitait à Hésebon, et Og, roi de Basan, qui habitait à Astaroth et à Edraï.
по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.
5 De l’autre côté du Jourdain, dans le pays de Moab, Moïse commença à expliquer cette loi, en disant:
На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:
6 Yahweh, notre Dieu, nous a parlé à Horeb, en disant: « Vous avez séjourné assez longtemps dans cette montagne;
„Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!
7 tournez-vous et partez; allez à la montagne des Amorrhéens et dans tous ses alentours: dans l’Arabah, dans la montagne, dans la Séphéla, dans le Négeb, sur la côte de la mer, au pays des Chananéens, et au Liban, jusqu’au grand fleuve, au fleuve de l’Euphrate.
Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.
8 Voici que je mets ce pays devant vous; allez et prenez possession du pays que Yahweh a juré à vos pères, Abraham, Isaac et Jacob, de leur donner, à eux et à leur postérité après eux. »
Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.
9 Je vous parlai ainsi dans ce temps-là: « Je ne puis, à moi seul, vous porter.
І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.
10 Yahweh, votre Dieu vous a multipliés, et vous êtes aujourd’hui aussi nombreux que les étoiles du ciel.
Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!
11 — Que Yahweh, le Dieu de vos pères, vous fasse croître encore mille fois plus, et qu’il vous bénisse comme il vous l’a promis! —
Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.
12 Comment porterais-je, à moi seul, votre charge, votre fardeau et vos contestations?
Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?
13 Prenez dans vos tribus des hommes sages, intelligents et connus, et je les établirai à votre tête. »
Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.
14 Vous me répondîtes en disant: « La chose que tu proposes de faire est bonne ».
І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.
15 Je pris donc les chefs de vos tribus, des hommes sages et connus, et je les mis à votre tête comme chefs de milliers, chefs de centaines, chefs de cinquantaines et chefs de dizaines, et comme magistrats dans vos tribus.
І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.
16 Dans le même temps, je donnai ce commandement à vos juges: « Ecoutez les débats de vos frères, et jugez selon la justice les différends qu’ils auront chacun avec son frère ou avec l’étranger qui est avec lui.
І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.
17 Vous n’aurez pas égard, dans vos jugements, à l’apparence des personnes; vous écouterez les petits comme les grands, n’ayant peur d’aucun homme, car le jugement est de Dieu; et si vous trouvez une cause trop difficile, vous la porterez devant moi, pour que je l’entende. »
Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.
18 C’est ainsi que je vous prescrivis, dans ce temps-là, toutes les choses que vous auriez à faire.
I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.
19 Etant partis d’Horeb, nous traversâmes tout ce vaste et affreux désert que vous avez vu, nous dirigeant vers la montagne des Amorrhéens, comme Yahweh, votre Dieu, nous l’avait ordonné, et nous arrivâmes à Cadès-Barné.
І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.
20 Je vous dis alors: « Vous êtes arrivés à la montagne des Amorrhéens, que nous donne Yahweh, notre Dieu.
І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
21 Vois, Yahweh, ton Dieu, met ce pays devant toi; monte et prends-en possession, comme te l’a dit Yahweh, le Dieu de tes pères; ne crains pas et ne t’effraie pas. »
Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“
22 Vous vous approchâtes tous de moi et vous dites: « Envoyons des hommes devant nous, pour explorer le pays et nous faire un rapport sur le chemin par lequel nous y monterons, et sur les villes où nous arriverons. »
А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.
23 La chose m’ayant paru bonne, je pris parmi vous douze hommes, un homme par tribu.
І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.
24 Ils partirent et, après avoir traversé la montagne, ils arrivèrent à la vallée d’Escol et l’explorèrent.
І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.
25 Ils prirent dans leurs mains des fruits du pays et nous les apportèrent, et ils nous firent un rapport, en disant: « C’est un bon pays que nous donne Yahweh, notre Dieu. »
І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“
26 Cependant vous ne voulûtes pas monter, et vous fûtes rebelles à l’ordre de Yahweh, votre Dieu.
Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.
27 Vous murmurâtes dans vos tentes, en disant: « C’est parce que Yahweh nous hait qu’il nous a fait sortir du pays d’Égypte, pour nous livrer entre les mains de l’Amorrhéen, afin de nous détruire.
І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.
28 Où montons-nous? Nos frères nous ont fait fondre le cœur, en disant: C’est un peuple plus grand et de plus haute stature que nous; ce sont des grandes villes, dont les murailles s’élèvent jusqu’au ciel, et même nous y avons vu des fils des Enacim. »
Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.
29 Je vous dis: « Ne vous effrayez pas et n’ayez pas peur d’eux.
І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!
30 Yahweh, votre Dieu, qui marche devant vous, combattra lui-même pour vous, selon tout ce qu’il a fait pour vous sous vos yeux en Égypte,
Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,
31 et ensuite au désert, où tu as vu comment Yahweh, ton Dieu, t’a porté, ainsi qu’un homme porte son fils, sur toute la route que vous avez parcourue jusqu’à votre arrivée en ce lieu. »
і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.
32 Malgré cela vous n’aviez pas confiance en Yahweh, votre Dieu,
Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
33 qui marchait devant vous sur le chemin pour vous chercher des lieux de campement, dans un feu pendant la nuit pour vous montrer le chemin où vous deviez marcher, et dans une nuée pendant le jour.
що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.
34 Yahweh entendit le bruit de vos paroles et, dans sa colère, il jura, en disant:
І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
35 « Aucun des hommes de cette génération mauvaise ne verra le bon pays que j’ai juré de donner à vos pères,
Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,
36 excepté Caleb fils de Jéphoné; il le verra, lui, et je lui donnerai, à lui et à ses enfants, le pays qu’il a foulé, parce qu’il a fidèlement suivi Yahweh. »
окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.
37 Yahweh s’irrita aussi contre moi, à cause de vous, et il dit: « Toi non plus tu n’y entreras pas.
Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!
38 Mais Josué, fils de Nun, ton serviteur, y entrera; fortifie-le, car c’est lui qui mettra Israël en possession de ce pays.
Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
39 Et vos petits enfants dont vous avez dit: Ils seront une proie! et vos fils qui ne connaissent aujourd’hui ni le bien ni le mal, eux y entreront, c’est à eux que je le donnerai, ce sont eux qui le posséderont.
А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
40 Vous, retournez en arrière et partez pour le désert, par le chemin de la mer Rouge. »
А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.
41 Vous répondîtes en me disant: « Nous avons péché contre Yahweh; nous monterons et nous combattrons, selon tout ce que Yahweh, notre Dieu, nous a ordonné. » Et vous ceignîtes chacun vos armes, et vous vous disposâtes inconsidérément à monter à la montagne.
А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.
42 Yahweh me dit: « Dis-leur: Ne montez pas et ne combattez pas, car je ne suis pas au milieu de vous; ne vous faites pas battre par vos ennemis. »
Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.
43 Je vous parlai, mais vous n’écoutiez pas; vous résistiez à l’ordre de Yahweh, et vous fûtes assez présomptueux pour monter à la montagne.
І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.
44 Alors l’Amorrhéen qui habite cette montagne, sortit à votre rencontre; il vous poursuivit comme font les abeilles, et vous battit en Seïr, jusqu’à Horma.
І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.
45 Vous revîntes et vous pleurâtes devant Yahweh; mais Yahweh n’écouta pas votre voix, et ne vous prêta pas l’oreille.
І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
46 Vous restâtes de longs jours à Cadès, le temps que vous y avez séjourné.
І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

< Deutéronome 1 >