Actes 21
1 Après nous être arrachés à leurs embrassements, nous mîmes à la voile et nous allâmes droit à Cos; le lendemain nous atteignîmes Rhodes, puis Patare.
Як же сталось, що ми поплили, попрощавшись із ними, то просто верстаючи дорогу, прибули ми в Кон, другого ж дня в Родос, а з відтіля в Патару.
2 Là, ayant trouvé un vaisseau qui faisait la traversée vers la Phénicie, nous y montâmes et partîmes.
І, знайшовши корабель, що плив у Финикию, сївши, поплили ми.
3 Arrivés en vue de Chypre, nous laissâmes l’île à gauche, nous dirigeant vers la Syrie, et nous abordâmes à Tyr, où le navire devait déposer sa cargaison.
Зуздрівши Кипр і минувши його лїворуч, поплили ми в Сирию, та й пристали в Тирі, там бо треба було кораблю скинути тягар.
4 Nous trouvâmes les disciples, et nous restâmes là sept jours; et ils disaient à Paul, par l’Esprit de Dieu, de ne pas monter à Jérusalem.
І, знайшовши учеників, пробули ми там сім день. Вони Павлові казали Духом не йти в Єрусалим.
5 Mais au bout de sept jours, nous nous acheminâmes pour partir, et tous, avec leurs femmes et leurs enfants, nous accompagnèrent jusqu’en dehors de la ville. Nous nous mîmes à genoux sur le rivage pour prier;
А як ми скінчили днї, вийшовши пійшли ми; а всі провожали нас із жінками й дітьми аж за город; і, приклонивши коліна на березі, помолились;
6 puis, après nous être dit adieu, nous montâmes sur le vaisseau, tandis qu’ils retournèrent chez eux.
і, попрощавшись один з одним, увійшли в корабель, вони ж вернулись до дому.
7 Pour nous, achevant notre navigation, nous allâmes de Tyr à Ptolémaïs, et ayant salué les frères, nous passâmes un jour avec eux.
Ми ж, скінчивши плаваннє від Тира, пристали в Птоломаїдї, і, привитавши братів, пробули в них один день.
8 Nous partîmes le lendemain et nous arrivâmes à Césarée. Etant entrés dans la maison de Philippe l’évangéliste, l’un des sept, nous logeâmes chez lui.
Назавтра ж, вийшовши ті що а Павлом, прибули в Кесарию; і, ввійшовши в господу Филипа благовістника, одного з семи, пробували в него.
9 Il avait quatre filles vierges, qui prophétisaient.
Було ж у него четверо дочок дївчат, що пророкували.
10 Comme nous étions dans cette ville depuis quelques jours, il arriva de Judée un prophète nommé Agabus.
Як же пробували там много днів, прийшов з Юдеї один пророк, на ймя Агав.
11 Etant venu vers nous, il prit la ceinture de Paul, se lia les pieds et les mains et dit: « Voici ce que déclare l’Esprit-Saint: L’homme à qui appartient cette ceinture sera ainsi lié à Jérusalem par les Juifs et livré aux mains des Gentils. »
І, прийшовши до нас, і взявши пояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак звяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам.
12 Ayant entendu ces paroles, nous et les fidèles de Césarée, nous conjurâmes Paul de ne pas monter à Jérusalem.
Як же почули ми се, благали ми й тамешні, щоб не йшов він у Єрусалим.
13 Alors il répondit: « Que faites-vous de pleurer ainsi et de me briser le cœur? Pour moi, je suis prêt, non seulement à porter les chaînes, mais encore à mourir à Jérusalem pour le nom du Seigneur Jésus. »
Озвав ся ж Павел: Що робите, плачучи та рвучи мені серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса.
14 Comme il restait inflexible, nous cessâmes nos instances, en disant: « Que la volonté du Seigneur se fasse! »
Як же він не дав себе вговорити, замовкли ми, кажучи: Нехай буде воля Господня.
15 Après ces jours-là, ayant achevé nos préparatifs, nous montâmes à Jérusalem.
По тих же днях, налагодившись, пустились у Єрусалим.
16 Des disciples de Césarée vinrent aussi avec nous, emmenant un nommé Mnason, de l’île de Chypre, depuis longtemps disciple, chez qui nous devions loger.
Ішли ж з нами й деякі з учеників із Кесариї, і вели одного Мнасона Кипрянина, старого ученика, в котрого б нам оселитись.
17 A notre arrivée à Jérusalem, les frères nous reçurent avec joie.
Як же прибули к Єрусалим, радо прийняли нас брати.
18 Le lendemain, Paul se rendit avec nous chez Jacques, et tous les Anciens s’y réunirent.
Назавтра прийшов Павел до Якова, прийшли ж і всі старші.
19 Après les avoir embrassés, il raconta en détail tout ce que Dieu avait fait parmi les Gentils par son ministère.
І, привитавши їх, розказував про все, що зробив Бог між поганами через служеннє його.
20 Ce qu’ayant entendu, ils glorifièrent Dieu, et dirent à Paul: « Tu vois, frère, combien de milliers de Juifs ont cru, et tous sont zélés pour la Loi.
Вони ж, вислухавши, прославляли Господа, і рекли йому: Бачиш, брате, скільки тут тисяч Жидів, що увірували, а всі вони ревнителї закону.
21 Or ils ont entendu dire de toi que tu enseignes aux Juifs dispersés parmi les Gentils de se séparer de Moïse, leur disant de ne pas circoncire leurs enfants et de ne pas se conformer aux coutumes.
Про тебе ж -дознались, що ти навчаєш відступлення від закону Мойсейового усіх Жидів між поганами, говорячи, щоб не обрізували дітей своїх, анї додержували звичаїв.
22 Que faire donc? Sans aucun doute, on se rassemblera en foule, car on va savoir ton arrivée.
Що ж тепер (робити)? Конче зійдеть ся купа; прочують бо, що прийшов єси.
23 Fais donc ce que nous allons te dire. Nous avons ici quatre hommes qui ont fait un vœu;
Зроби ж оце, що тобі скажемо: Є в нас чотири чоловіки таких, що мають на собі обітницю.
24 prends-les, purifie-toi avec eux, et fais pour eux les frais des sacrifices, afin qu’ils se rasent la tête. Ainsi tous sauront que les rapports faits sur ton compte sont sans valeur, et que toi aussi tu observes la Loi.
Узявши їх, очистись із ними, та й втрать ся на них, щоб обстригли голови; то й знати муть усї, що чого дознались про тебе, се ніщо, та що й ти ходиш у законі, хоронячи його.
25 Quant aux Gentils qui ont cru, nous leur avons écrit après avoir décidé [qu’ils n’ont rien de pareil à observer, sauf] qu’ils doivent s’abstenir des viandes offertes aux idoles, du sang, des animaux étouffés et de la fornication. »
Що ж до увірувавших поган, ми писали, присудивши, щоб такого нїчого вони не додержували, а тільки щоб хоронились ідолської жертви, та крові, та давленого, та блуду.
26 Alors Paul prit avec lui ces hommes, et après s’être purifié, il entra le lendemain avec eux dans le temple, pour annoncer que les jours du naziréat étaient expirés, et il y vint jusqu’à ce que le sacrifice eût été offert pour chacun d’eux.
Тоді Павел, узявши тих чоловіків, і очистившись із ними, увійшов назавтра в сьвятилище, звіщаючи сповненнє днїв очищення, доки принесеть ся за кожного з них принос.
27 Comme les sept jours touchaient à leur fin, les Juifs d’Asie, ayant vu Paul dans le temple, soulevèrent toute la foule et mirent la main sur lui, en criant:
Як же вже мало сім день скінчитись, Азийські Жиди, побачивши його в сьвятилищі, збунтували ввесь народ, і наложили руки на него,
28 « Enfants d’Israël, au secours! Voici l’homme qui prêche partout et à tout le monde contre le peuple, contre la Loi et contre ce lieu; il a même introduit des païens dans le temple et a profané ce saint lieu. »
гукаючи: Мужі Ізраїлеві, помагайте! Се чоловік, що проти народу й закону й місця сього всіх усюди навчає, та що й Єленян увів у сьвятилище, й опоганив сьвяте місце се.
29 Car ils avaient vu auparavant Trophime d’Ephèse avec lui dans la ville, et ils croyaient que Paul l’avait fait entrer dans le temple.
(Виділи бо Трофима ЄФесця у городі з ним, про котрого думали, що його увів у сьвятилище Павел.)
30 Aussitôt toute la ville fut en émoi, et le peuple accourut de toute part; on se saisit de Paul et on l’entraîna hors du temple, dont les portes furent immédiatement fermées.
І здвигнувсь увесь город, і постало збіговище народу; і взявши Павла, виволїкли з церкви, і зараз зачинили двері.
31 Pendant qu’ils cherchaient à le tuer, la nouvelle arriva au tribun de la cohorte que tout Jérusalem était en confusion.
Та, як хотїли вбити його, дойшла вістка до тисячника роти, що ввесь Єрусалим збунтував ся.
32 Il prit à l’instant des soldats et des centurions, et accourut à eux. A la vue du tribun et des soldats, ils cessèrent de frapper Paul.
Узявши він зараз воїнів і сотників побіг на них; вони ж, побачивши тисячника та воїнів, перестали бити Павла.
33 Alors le tribun s’approchant, se saisit de lui et le fit lier de deux chaînes; puis il demanda qui il était et ce qu’il avait fait.
Приступивши ж тисячник узяв його і звелїв закувати в два ланцюги, і питав, хто він такий, і що зробив.
34 Mais, dans cette foule, les uns criaient une chose, les autres une autre. Ne pouvant donc rien apprendre de certain, à cause du tumulte, il ordonna de l’emmener dans la forteresse.
І деякі кричали одно, а инші друге між народом; і, не здолївши довідатись нічого певного за гуком, звелїв вести його в замок.
35 Lorsque Paul fut sur les degrés, il dut être porté par les soldats, à cause de la violence de la multitude.
Як же дійшов до сходів, то прилучилось, що мало не несли його воїни задля натовпу народу.
36 Car le peuple suivait en foule en criant: « Fais-le mourir. »
Ішло бо за ним множество народу з криком: Страть його!
37 Au moment d’être introduit dans la forteresse, Paul dit au tribun: « M’est-il permis de te dire quelque chose? » — « Tu sais le grec? répondit le tribun.
А, як мали вводити Павла в замок, рече він тисячнику: Чи дозволиш сказати що тобі? Він же каже: Чи вмієш по грецьки?
38 Tu n’es donc pas l’Egyptien qui s’est révolté dernièrement et qui a emmené au désert quatre mille sicaires? »
Чи не ти єси Єгиптянин, що перед сими днями зробив бунт та вивів у пустиню чотири тисячі народу розбишацького?
39 Paul lui dit: « Je suis Juif, de Tarse en Cilicie, citoyen d’une ville qui n’est pas sans renom. Je t’en prie, permets-moi de parler au peuple. »
Рече ж Павел: Я чоловік Жидовин Тарсийський, славного города Киликиї житель; прошу тебе, дозволь менї промовити до народу.
40 Le tribun le lui ayant permis, Paul debout sur les degrés, fit signe de la main au peuple. Un profond silence s’établit, et Paul, s’exprimant en langue hébraïque, leur parla ainsi:
Як же дозволив, тоді Павел, ставши на сходах, махнув рукою до народу, й як настало велике мовчаннє, промовив Жидівською мовою, говорячи:
