Romains 7

1 Ou bien ne savez-vous pas, frères (car je parle à des hommes qui connaissent la loi), que la loi domine sur l'homme tant qu'il vit?

Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?

2 Car la femme qui a un mari est liée par la loi au mari tant qu'il vit; mais si le mari meurt, elle est libérée de la loi du mari.

Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

3 Si donc, du vivant de son mari, elle s'attache à un autre homme, on l'appelle adultère. Mais si le mari meurt, elle est libérée de la loi, de sorte qu'elle n'est pas adultère, bien qu'elle soit unie à un autre homme.

Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.

4 C'est pourquoi, mes frères, vous aussi, vous êtes morts à la loi par le corps du Christ, afin que vous soyez unis à un autre, à celui qui est ressuscité des morts, pour que nous produisions du fruit pour Dieu.

Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.

5 En effet, lorsque nous étions dans la chair, les passions du péché, qui se manifestaient par la loi, agissaient dans nos membres pour produire du fruit à la mort.

Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.

6 Mais maintenant, nous avons été déchargés de la loi, étant morts à ce en quoi nous étions tenus, de sorte que nous servons en nouveauté d'esprit, et non en ancienneté de lettre.

А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.

7 Que dirons-nous alors? La loi est-elle un péché? Qu'elle ne le soit jamais! Cependant, je n'aurais pas connu le péché si ce n'était par la loi. Car je n'aurais pas connu la convoitise si la loi n'avait dit: « Tu ne convoiteras pas. »

Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.

8 Mais le péché, trouvant une occasion dans le commandement, a produit en moi toutes sortes de convoitises. Car sans la loi, le péché est mort.

Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

9 J'étais autrefois vivant sans la loi; mais, quand le commandement est venu, le péché s'est réveillé et je suis mort.

А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

10 Le commandement qui était pour la vie, je l'ai trouvé pour la mort;

а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

11 car le péché, trouvant une occasion dans le commandement, m'a séduit, et par lui m'a tué.

бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.

12 C'est pourquoi la loi est vraiment sainte, et le commandement saint, juste et bon.

Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

13 Ce qui est bon est-il donc devenu pour moi la mort? Qu'il ne le soit jamais! Mais le péché, afin qu'il se manifeste comme péché, produisait en moi la mort par ce qui est bon, afin que, par le commandement, le péché devînt un grand péché.

Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.

14 Car nous savons que la loi est spirituelle, mais moi je suis charnel, vendu sous le péché.

Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.

15 Car je ne comprends pas ce que je fais. Car je ne pratique pas ce que je désire faire; mais ce que je déteste, je le fais.

Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.

16 Mais si ce que je ne veux pas, je le fais, je consens à la loi qu'elle est bonne.

А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

17 Ainsi maintenant, ce n'est plus moi qui le fais, mais le péché qui habite en moi.

а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

18 Car je sais qu'en moi, c'est-à-dire dans ma chair, n'habite aucun bien. Car le désir est présent en moi, mais je ne le trouve pas faisant ce qui est bon.

Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.

19 Car le bien que je désire, je ne le fais pas; mais le mal que je ne désire pas, je le pratique.

Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

20 Et si je fais ce que je ne veux pas, ce n'est plus moi qui le fais, c'est le péché qui habite en moi.

Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

21 Je trouve donc la loi que, tandis que je désire faire le bien, le mal est présent.

Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

22 En effet, je prends plaisir à la loi de Dieu selon la personne intérieure,

Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,

23 mais je vois dans mes membres une autre loi, qui combat la loi de mon esprit et me rend captif de la loi du péché qui est dans mes membres.

та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.

24 Quel misérable je suis! Qui me délivrera du corps de cette mort?

Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?

25 Je rends grâce à Dieu par Jésus-Christ, notre Seigneur. Ainsi donc, par la pensée, je sers la loi de Dieu, mais par la chair, la loi du péché.

Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.