Psaumes 77
1 Pour le chef musicien. À Jeduthun. Un psaume d'Asaph. Mon cri va vers Dieu! En effet, je crie à l'aide de Dieu, et qu'il m'écoute.
Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
2 Au jour de ma détresse, j'ai cherché l'Éternel. Ma main a été tendue dans la nuit, et ne s'est pas fatiguée. Mon âme a refusé d'être réconfortée.
В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
3 Je me souviens de Dieu, et je gémis. Je me plains, et mon esprit est accablé. (Selah)
згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
4 Tu tiens mes paupières ouvertes. Je suis tellement troublé que je ne peux pas parler.
Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
5 J'ai considéré les jours d'autrefois, les années des temps anciens.
Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
6 Je me souviens de ma chanson dans la nuit. Je considère dans mon propre cœur; mon esprit s'enquiert diligemment:
свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
7 « Le Seigneur nous rejettera-t-il à jamais? Ne sera-t-il plus favorable?
Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
8 Sa bonté s'est-elle évanouie pour toujours? Sa promesse échoue-t-elle pour des générations?
Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
9 Dieu a-t-il oublié d'être gracieux? A-t-il, dans sa colère, retenu sa compassion? (Selah)
Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
10 Alors je me suis dit: « Je vais faire appel à cela: les années de la main droite du Très-Haut. »
І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
11 Je me souviendrai des œuvres de l'Éternel; car je me souviendrai de tes merveilles d'antan.
Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
12 Je méditerai aussi sur toute ton œuvre, et considérez vos actions.
і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
13 Ton chemin, Dieu, est dans le sanctuaire. Quel dieu est grand comme Dieu?
Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
14 Tu es le Dieu qui fait des merveilles. Tu as fait connaître ta force parmi les peuples.
Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
15 Tu as racheté ton peuple par ton bras, les fils de Jacob et de Joseph. (Selah)
Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
16 Les eaux t'ont vu, Dieu. Les eaux t'ont vu, et elles se sont tordues. Les profondeurs se sont également convulsées.
Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
17 Les nuages ont versé de l'eau. Les cieux ont résonné du tonnerre. Vos flèches ont aussi volé autour.
Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
18 La voix de ton tonnerre était dans le tourbillon. Les éclairs ont illuminé le monde. La terre a tremblé et a été secouée.
Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
19 Ton chemin était à travers la mer, vos chemins à travers les grandes eaux. Vos pas n'étaient pas connus.
Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
20 Tu as conduit ton peuple comme un troupeau, par la main de Moïse et d'Aaron.
Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
