Psaumes 2
1 Pourquoi les nations se déchaînent-elles? et les peuples complotent en vain?
Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?
2 Les rois de la terre prennent position, et les dirigeants se concertent, contre Yahvé et contre son oint, en disant,
Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:
3 « Brisons leurs liens, et jette leurs cordes loin de nous. »
„Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!
4 Celui qui est assis dans les cieux rira. Le Seigneur les tournera en dérision.
Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!
5 Puis il leur parlera dans sa colère, et les terrifier dans sa colère:
Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:
6 « Mais j'ai établi mon roi sur ma sainte colline de Sion. »
„Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.
7 Je vais raconter le décret: Yahvé m'a dit: « Tu es mon fils. Aujourd'hui, je suis devenu votre père.
Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Demande-moi, et je te donnerai les nations en héritage, les extrémités de la terre pour les posséder.
Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!
9 Tu les briseras avec une verge de fer. Tu les briseras comme le vase d'un potier. »
Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.
10 Maintenant, soyez sages, vous les rois. Soyez instruits, juges de la terre.
А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:
11 Servez Yahvé avec crainte, et se réjouir en tremblant.
Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!
12 Rendez un hommage sincère au Fils, de peur qu'il ne se mette en colère et que vous ne périssiez en chemin, car sa colère va bientôt s'enflammer. Heureux tous ceux qui se réfugient en lui.
Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!
