Psaumes 17
1 Une prière de David. Écoute, Yahvé, mon juste plaidoyer. Prêtez l'oreille à ma prière qui ne sort pas de lèvres trompeuses.
Молитва Дави́дова.
2 Que ma sentence sorte de ta présence. Que vos yeux regardent l'équité.
Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
3 Tu as éprouvé mon cœur. Tu m'as rendu visite dans la nuit. Vous m'avez jugé, et n'avez rien trouvé. J'ai résolu que ma bouche ne désobéirait pas.
Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
4 Quant aux actes des hommes, par la parole de tes lèvres, Je me suis tenu à l'écart des voies de la violence.
а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5 Mes pas se sont attachés à tes sentiers. Mes pieds n'ont pas glissé.
Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
6 J'ai fait appel à toi, car tu me répondras, Dieu. Tourne ton oreille vers moi. Écoutez mon discours.
Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7 Montre ta merveilleuse bonté, toi qui sauves de leurs ennemis ceux qui se réfugient par ta droite.
покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
8 Garde-moi comme la prunelle de tes yeux. Cache-moi à l'ombre de tes ailes,
Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9 des méchants qui m'oppriment, mes ennemis mortels, qui m'entourent.
від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
10 Ils ferment leurs cœurs insensibles. Avec leur bouche, ils parlent fièrement.
То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
11 Ils nous ont maintenant entourés sur nos pas. Ils se sont mis en tête de nous jeter à terre.
Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
12 Il est comme un lion qui est avide de sa proie, comme un jeune lion à l'affût dans les endroits secrets.
Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
13 Lève-toi, Yahvé, confronte-le. Rejetez-le. Délivre mon âme des méchants par ton épée,
Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14 des hommes par ta main, Yahvé, des hommes du monde, dont la part est dans cette vie. Vous remplissez le ventre de ceux que vous aimez. Vos fils en ont plein, et ils accumulent des richesses pour leurs enfants.
від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.
15 Quant à moi, je verrai ta face dans la justice. Je me contenterai, à mon réveil, de voir votre forme.
А я в правді побачу обли́ччя Твоє, і, збудившись, наси́чусь Твоєю подо́бою!
