Proverbes 5
1 Mon fils, sois attentif à ma sagesse. Prêtez l'oreille à ma compréhension,
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 que vous puissiez garder la discrétion, pour que vos lèvres conservent la connaissance.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Car les lèvres d'une femme adultère dégouttent de miel. Sa bouche est plus lisse que de l'huile,
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 mais à la fin elle est aussi amère que l'absinthe, et aussi tranchant qu'une épée à deux tranchants.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Elle ne réfléchit pas à la manière de vivre. Ses chemins sont tortueux, et elle ne le sait pas.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Maintenant, mes fils, écoutez-moi. Ne t'écarte pas des paroles de ma bouche.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Retire ton chemin loin d'elle. Ne vous approchez pas de la porte de sa maison,
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 de peur que tu ne donnes ton honneur à d'autres, et vos années à la cruelle;
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 de peur que des étrangers ne fassent un festin de vos richesses, et vos travaux enrichissent la maison d'un autre homme.
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 Tu gémiras à la fin de ta vie, quand ta chair et ton corps seront consumés,
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 et dire: « Comme j'ai haï l'instruction! et mon cœur a méprisé la réprimande.
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Je n'ai pas obéi à la voix de mes maîtres, ni prêté l'oreille à ceux qui m'instruisaient!
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Je suis au bord de la ruine, parmi l'assemblée réunie. »
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Buvez l'eau de votre propre citerne, de l'eau courante provenant de votre propre puits.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Si tes sources débordent dans les rues, des ruisseaux d'eau sur les places publiques?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Qu'ils soient pour toi seul, pas pour les étrangers avec vous.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Que votre printemps soit béni. Réjouis-toi de la femme de ta jeunesse.
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 Une biche aimante et un cerf gracieux- laisse ses seins te satisfaire à tout moment. Soyez toujours captivé par son amour.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 Car pourquoi toi, mon fils, serais-tu captivé par une adultère? Pourquoi embrasser le sein d'un autre?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Car les voies de l'homme sont devant les yeux de Yahvé. Il examine tous ses chemins.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Les mauvaises actions des méchants le prennent au piège. Les cordes de son péché le retiennent fermement.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Il mourra par manque d'instruction. Dans la grandeur de sa folie, il s'égarera.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
