Proverbes 16
1 Les projets du cœur appartiennent à l'homme, mais la réponse de la langue vient de Yahvé.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Toutes les voies d'un homme sont pures à ses propres yeux, mais Yahvé pèse les motifs.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Confiez vos actes à Yahvé, et vos plans réussiront.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 L'Éternel a fait chaque chose pour sa propre fin. oui, même les méchants pour le jour du malheur.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Quiconque a le cœur fier est en abomination à Yahvé; ils ne resteront certainement pas impunis.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Par la miséricorde et la vérité, l'iniquité est expiée. Par la crainte de Yahvé, les hommes s'éloignent du mal.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Quand les voies d'un homme plaisent à Yahvé, il fait en sorte que même ses ennemis soient en paix avec lui.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Mieux vaut un peu de justice, que de grands revenus avec l'injustice.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Le cœur de l'homme trace sa route, mais c'est Yahvé qui dirige ses pas.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Des jugements inspirés sont sur les lèvres du roi. Il ne trahira pas sa bouche.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Les balances honnêtes appartiennent à Yahvé; tous les poids dans le sac sont son travail.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 C'est une abomination pour les rois de faire le mal, car le trône est établi par la justice.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Les lèvres justes font les délices des rois. Ils apprécient celui qui dit la vérité.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 La colère du roi est un messager de mort, mais un homme sage l'apaisera.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Dans la lumière du visage du roi est la vie. Sa faveur est comme un nuage de la pluie de printemps.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Combien il vaut mieux obtenir la sagesse que l'or! Oui, être compris, c'est être choisi plutôt qu'argenté.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 La route des hommes intègres consiste à s'éloigner du mal. Celui qui garde son chemin préserve son âme.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 L'orgueil précède la ruine, et un esprit arrogant avant la chute.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Il est préférable d'avoir l'esprit humble avec les pauvres, que de partager le butin avec les orgueilleux.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Celui qui écoute la Parole trouve la prospérité. Celui qui se confie en Yahvé est béni.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Les sages de cœur seront appelés prudents. L'agrément des lèvres favorise l'instruction.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 L'intelligence est une source de vie pour celui qui la possède, mais la punition des fous est leur folie.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Le cœur du sage instruit sa bouche, et ajoute l'apprentissage à ses lèvres.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Les paroles agréables sont un rayon de miel, doux pour l'âme, et la santé pour les os.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Il y a un chemin qui semble juste à un homme, mais à la fin, ça mène à la mort.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 L'appétit de l'homme qui travaille travaille travaille pour lui, car sa bouche le pousse à continuer.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Un homme sans valeur conçoit des méfaits. Son discours est comme un feu brûlant.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Un homme pervers suscite des querelles. Un chuchoteur sépare les amis proches.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Un homme violent séduit son prochain, et le conduit dans une voie qui n'est pas bonne.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Celui qui cligne des yeux pour comploter des perversités, celui qui comprime ses lèvres, est enclin au mal.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Les cheveux gris sont une couronne de gloire. On l'atteint par une vie de droiture.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Celui qui est lent à la colère est meilleur que les puissants; celui qui domine son esprit, que celui qui prend une ville.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Le sort est jeté dans le giron, mais toutes ses décisions viennent de Yahvé.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
