Proverbes 14
1 Toute femme sage construit sa maison, mais l'insensée le démolit de ses propres mains.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Celui qui marche dans sa droiture craint Yahvé, mais celui qui est pervers dans ses voies le méprise.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Les propos de l'insensé lui valent une verge dans le dos, mais les lèvres des sages les protègent.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Là où il n'y a pas de bœufs, la crèche est propre, mais l'augmentation est due à la force du bœuf.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Un témoin véridique ne mentira pas, mais un faux témoin répand des mensonges.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Le moqueur cherche la sagesse, et ne la trouve pas, mais la connaissance vient facilement à une personne perspicace.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Ne vous approchez pas d'un homme insensé, car vous ne trouverez pas de connaissance sur ses lèvres.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 La sagesse de l'homme prudent consiste à réfléchir à son chemin, mais la folie des fous est la tromperie.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Les sots se moquent de l'expiation des péchés, mais parmi les honnêtes gens, il y a de la bonne volonté.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Le cœur connaît sa propre amertume et sa propre joie; il ne les partagera pas avec un étranger.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 La maison des méchants sera renversée, mais la tente des hommes intègres prospérera.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Il y a un chemin qui paraît juste à l'homme, mais à la fin, ça mène à la mort.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Même dans le rire, le cœur peut être triste, et la joie peut se terminer par la lourdeur.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 L'infidèle sera puni pour ses propres voies; de même, un homme bon sera récompensé pour ses actions.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Un homme simple croit tout, mais l'homme prudent réfléchit bien à sa façon de faire.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 L'homme sage craint et évite le mal, mais l'idiot a la tête brûlée et est imprudent.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Celui qui est prompt à se mettre en colère commet des folies, et un homme rusé est détesté.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Les simples héritent de la folie, mais les prudents sont couronnés de savoir.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Les méchants se prosternent devant les bons, et les méchants aux portes des justes.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Le pauvre est méprisé même par son propre voisin, mais la personne riche a beaucoup d'amis.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Celui qui méprise son prochain pèche, mais celui qui a pitié des pauvres est béni.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Ne s'égarent-ils pas, ceux qui complotent le mal? Mais l'amour et la fidélité appartiennent à ceux qui projettent le bien.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Dans tout travail difficile, il y a du profit, mais les paroles des lèvres ne mènent qu'à la pauvreté.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 La couronne des sages, c'est leur richesse, mais la folie des fous les couronne de folie.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Un témoin véridique sauve les âmes, mais un faux témoin est trompeur.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 La crainte de Yahvé est une forteresse sûre, et il sera un refuge pour ses enfants.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 La crainte de Yahvé est une source de vie, en détournant les gens des pièges de la mort.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 C'est dans la multitude du peuple que réside la gloire du roi, mais dans le manque de personnes se trouve la destruction du prince.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Celui qui est lent à la colère a une grande intelligence, mais celui qui a un tempérament vif fait preuve de folie.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 La vie du corps est un cœur en paix, mais la jalousie pourrit les os.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Celui qui opprime le pauvre méprise son Créateur, mais celui qui est gentil avec le nécessiteux l'honore.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Le méchant est abattu dans sa calamité, mais dans la mort, le juste a un refuge.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 La sagesse repose dans le cœur de celui qui a de l'intelligence, et se fait connaître même dans le for intérieur des fous.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 La justice élève une nation, mais le péché est la honte de tout peuple.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 La faveur du roi va au serviteur qui fait preuve de sagesse, mais sa colère est envers celui qui cause la honte.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
