Matthieu 27
1 Dès que le matin fut venu, tous les principaux sacrificateurs et les anciens du peuple tinrent conseil contre Jésus pour le faire mourir.
Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
2 Ils le lièrent, l'emmenèrent, et le livrèrent à Ponce Pilate, le gouverneur.
і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3 Alors Judas, qui le livrait, voyant que Jésus était condamné, eut des remords, et rapporta les trente pièces d'argent aux principaux sacrificateurs et aux anciens,
Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,
4 en disant: « J'ai péché en livrant un sang innocent. » Mais ils ont dit: « Qu'est-ce que ça peut nous faire? Occupez-vous en. »
кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.
5 Il jeta les pièces d'argent dans le sanctuaire et s'en alla. Puis il s'en alla et se pendit.
І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6 Les principaux sacrificateurs prirent les pièces d'argent et dirent: « Il n'est pas permis de les mettre dans le trésor, puisque c'est le prix du sang. »
Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
7 Ils tinrent conseil, et ils achetèrent avec elles le champ du potier pour y enterrer les étrangers.
Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8 C'est pourquoi ce champ a été appelé jusqu'à ce jour « le champ du sang ».
Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9 Alors s'accomplit ce qui avait été annoncé par Jérémie, le prophète, en ces termes, « Ils ont pris les trente pièces d'argent, le prix de celui qui avait été mis à prix, que certains des enfants d'Israël ont prisé,
Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10 et ils les donnèrent pour le champ du potier, comme le Seigneur me l'a ordonné. »
і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11 Or, Jésus se tenait devant le gouverneur; et le gouverneur l'interrogeait, disant: « Es-tu le roi des Juifs? » Jésus lui dit: « C'est ce que tu dis. »
Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12 Lorsqu'il fut accusé par les principaux sacrificateurs et les anciens, il ne répondit rien.
А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.
13 Alors Pilate lui dit: « N'entends-tu pas combien de choses ils témoignent contre toi? »
Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14 Il ne lui répondit pas, pas même un mot, de sorte que le gouverneur fut très étonné.
І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15 Or, à l'occasion de la fête, le gouverneur avait coutume de relâcher à la foule un prisonnier qu'elle désirait.
На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
16 Ils avaient alors un prisonnier notable, nommé Barabbas.
Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
17 Lorsqu'ils furent rassemblés, Pilate leur dit: « Qui voulez-vous que je vous relâche? Barabbas, ou Jésus qu'on appelle le Christ? »
Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18 Car il savait que c'était par jalousie qu'ils l'avaient livré.
Знав бо, що через зависть видали Його.
19 Comme il était assis sur le siège du jugement, sa femme lui envoya dire: « Ne te mêle pas de ce juste, car j'ai beaucoup souffert aujourd'hui en rêve à cause de lui. »
Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
20 Or, les chefs des prêtres et les anciens persuadaient la foule de demander Barabbas et de faire périr Jésus.
Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21 Mais le gouverneur leur répondit: « Lequel des deux voulez-vous que je vous relâche? » Ils ont dit: « Barabbas! »
Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22 Pilate leur dit: « Que dois-je donc faire à Jésus, qui est appelé Christ? » Ils lui ont tous dit: « Qu'il soit crucifié! »
Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
23 Mais le gouverneur dit: « Pourquoi? Quel mal a-t-il fait? » Mais ils poussaient de grands cris, disant: « Qu'on le crucifie! »
Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
24 Alors, voyant que l'on ne gagnait rien, mais qu'au contraire on commençait à faire du grabuge, Pilate prit de l'eau et se lava les mains devant la foule, en disant: « Je suis innocent du sang de ce juste. Tu y veilles. »
Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25 Tout le peuple répondit: « Que son sang retombe sur nous et sur nos enfants! »
І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
26 Puis il leur relâcha Barabbas, mais il flagella Jésus et le livra pour être crucifié.
Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27 Alors les soldats du gouverneur emmenèrent Jésus dans le prétoire, et rassemblèrent contre lui toute la garnison.
Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28 Ils le dépouillèrent et le revêtirent d'une robe écarlate.
І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29 Ils tressèrent une couronne d'épines et la mirent sur sa tête, et un roseau dans sa main droite. Ils se mirent à genoux devant lui et se moquèrent de lui en disant: « Salut, roi des Juifs! »
і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30 Ils crachèrent sur lui, prirent le roseau et le frappèrent sur la tête.
І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31 Après s'être moqués de lui, ils lui ôtèrent le manteau, le revêtirent de ses vêtements, et l'emmenèrent pour le crucifier.
І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.
32 En sortant, ils trouvèrent un homme de Cyrène, nommé Simon, et ils l'obligèrent à marcher avec eux, afin qu'il porte sa croix.
Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33 Lorsqu'ils arrivèrent à un lieu appelé Golgotha, c'est-à-dire le lieu du crâne,
І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34 ils lui donnèrent à boire du vin aigre mêlé de fiel. Lorsqu'il l'eut goûté, il ne voulut pas boire.
дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
35 Après l'avoir crucifié, ils se partagèrent ses vêtements en tirant au sort,
Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36 et ils s'assirent là pour le regarder.
І, посідавши, стерегли Його там;
37 Ils mirent au-dessus de sa tête l'accusation portée contre lui, écrite: « C'est JÉSUS, le roi des Juifs. »
і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38 Et il y avait deux brigands crucifiés avec lui, l'un à sa droite et l'autre à sa gauche.
Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39 Les passants le blasphémaient, remuant la tête
Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40 et disant: « Toi qui détruis le temple et le rebâtis en trois jours, sauve-toi toi-même! Si tu es le Fils de Dieu, descends de la croix! »
і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41 De même, les principaux sacrificateurs, se moquant des scribes, des pharisiens et des anciens, dirent:
Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42 « Il a sauvé les autres, mais il ne peut se sauver lui-même. S'il est le roi d'Israël, qu'il descende maintenant de la croix, et nous croirons en lui.
Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43 Il a confiance en Dieu. Que Dieu le délivre maintenant, s'il le veut, car il a dit: « Je suis le Fils de Dieu ».
Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
44 Les brigands aussi, qui ont été crucifiés avec lui, lui ont jeté le même opprobre.
Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45 Or, depuis la sixième heure, il y eut des ténèbres sur tout le pays jusqu'à la neuvième heure.
Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46 Vers la neuvième heure, Jésus cria d'une voix forte, en disant: « Eli, Eli, lima sabachthani? » C'est-à-dire: « Mon Dieu, mon Dieu, pourquoi m'as-tu abandonné? »
Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
47 Quelques-uns de ceux qui se tenaient là, l'ayant entendu, dirent: « Cet homme appelle Élie. »
Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48 Aussitôt, l'un d'eux courut prendre une éponge, la remplit de vinaigre, la posa sur un roseau et lui donna à boire.
І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49 Les autres dirent: « Laisse-le. Voyons si Élie viendra le sauver. »
Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50 Jésus cria encore d'une voix forte, et rendit l'esprit.
Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51 Voici, le voile du temple s'est déchiré en deux, du haut en bas. La terre trembla et les rochers se fendirent.
І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52 Les sépulcres s'ouvrirent, et beaucoup de corps de saints qui s'étaient endormis ressuscitèrent.
і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,
53 Et, sortant des sépulcres après sa résurrection, ils entrèrent dans la ville sainte et apparurent à beaucoup de gens.
і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54 Or le centurion et ceux qui étaient avec lui et qui regardaient Jésus, voyant le tremblement de terre et ce qui se passait, furent saisis de terreur et dirent: « Vraiment, c'était le Fils de Dieu! »
Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
55 Il y avait là plusieurs femmes qui regardaient de loin, et qui avaient suivi Jésus depuis la Galilée, pour le servir.
Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56 Parmi elles se trouvaient Marie de Magdala, Marie, mère de Jacques et de Joses, et la mère des fils de Zébédée.
Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57 Le soir venu, arriva un homme riche d'Arimathée, nommé Joseph, qui était aussi le disciple de Jésus.
Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58 Cet homme alla trouver Pilate et demanda le corps de Jésus. Pilate ordonna qu'on lui remette le corps.
Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.
59 Joseph prit le corps, l'enveloppa dans un linge propre
І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60 et le déposa dans son tombeau neuf, qu'il avait taillé dans le roc. Puis il roula une grande pierre contre l'entrée du tombeau, et s'en alla.
положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
61 Marie-Madeleine était là, avec l'autre Marie, assise en face du tombeau.
Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62 Le lendemain du jour de la préparation, les chefs des prêtres et les pharisiens s'assemblèrent auprès de Pilate,
Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63 et dirent: « Seigneur, nous nous souvenons de ce que ce séducteur a dit quand il vivait encore: « Après trois jours, je ressusciterai ».
кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64 Ordonne donc que le tombeau soit mis en sûreté jusqu'au troisième jour, de peur que ses disciples ne viennent la nuit l'enlever et ne disent au peuple: « Il est ressuscité des morts »; et la dernière tromperie sera pire que la première. »
Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65 Pilate leur dit: « Vous avez une garde. Allez, sécurisez-le autant que vous le pouvez. »
Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66 Ils allèrent donc avec la garde et sécurisèrent le tombeau, en scellant la pierre.
Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
