Matthieu 22
1 Jésus prit la parole et leur parla de nouveau en paraboles, et dit:
Ісус у відповідь продовжив говорити притчами:
2 Le royaume des cieux est semblable à un roi qui fit des noces pour son fils.
―Царство Небесне подібне до Царя, який приготував весілля для свого сина.
3 Il envoya ses serviteurs appeler les invités aux noces, mais ils ne voulurent pas venir.
Він надіслав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
4 Il envoya de nouveau d'autres serviteurs, en disant: « Dites à ceux qui sont invités: « Voici, j'ai préparé mon repas. Mon bétail et mes bêtes grasses sont tués, et tout est prêt. Venez au festin de noces ».
Тоді надіслав інших рабів сказати запрошеним: «Ось я приготував обід, моїх волів та вгодовану худобу вже забито, усе готове. Приходьте на весілля!»
5 Mais ils s'en moquèrent et s'en allèrent chacun de leur côté, l'un dans sa ferme, l'autre dans sa marchandise;
Але вони знехтували й пішли: один – на своє поле, інший – торгувати.
6 et les autres s'emparèrent de ses serviteurs, les traitèrent de façon indigne et les tuèrent.
Інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними та вбили їх.
7 Lorsque le roi entendit cela, il se mit en colère, envoya ses armées, fit périr ces meurtriers et brûla leur ville.
Тоді цар обурився та надіслав своє військо, знищив тих убивць і спалив їхнє місто.
8 « Alors il dit à ses serviteurs: 'Les noces sont prêtes, mais ceux qui ont été invités n'en étaient pas dignes.
І сказав своїм рабам: «Весілля вже готове, а запрошені виявились недостойними.
9 Allez donc aux carrefours des routes, et invitez à ces noces tous ceux que vous trouverez.
Отже, ідіть на перехрестя доріг та запрошуйте, кого зустрінете, на весілля».
10 Ces serviteurs allèrent sur les routes et rassemblèrent tous ceux qu'ils trouvèrent, bons et mauvais. Les noces furent remplies d'invités.
Ті раби вийшли на дороги та покликали всіх, кого зустріли, – як поганих, так і добрих; і весільна зала наповнилася гостями.
11 Mais lorsque le roi entra pour voir les invités, il vit là un homme qui n'avait pas de vêtements de noces,
Але коли цар прийшов подивитися на гостей, то побачив там чоловіка, який не був одягнений у весільний одяг.
12 et il lui dit: « Mon ami, comment es-tu entré ici sans vêtements de noces? » Il resta muet.
І сказав йому: «Друже, як ти зайшов сюди, не маючи весільного одягу?» Проте той мовчав.
13 Alors le roi dit aux serviteurs: « Liez-lui les pieds et les mains, emmenez-le et jetez-le dans les ténèbres du dehors. C'est là qu'il y aura des pleurs et des grincements de dents ».
Тоді Цар сказав слугам: «Зв’яжіть йому руки та ноги й викиньте до зовнішньої тьми. Там буде плач та скрегіт зубів.
14 Car il y a beaucoup d'appelés, mais peu d'élus. »
Адже багато покликаних, та мало обраних».
15 Alors les pharisiens allèrent se concerter pour savoir comment ils pourraient le piéger dans son discours.
Тоді фарисеї пішли та радились, як спіймати Ісуса на слові.
16 Ils lui envoyèrent leurs disciples, ainsi que les Hérodiens, en disant: « Maître, nous savons que tu es honnête et que tu enseignes la voie de Dieu en vérité, quels que soient ceux que tu enseignes, car tu n'as de parti pris pour personne.
І надіслали до Нього своїх учнів разом з іродіанами, які запитали: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний і правдиво навчаєш Божого шляху, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя.
17 Dis-nous donc ce que tu penses. Est-il licite de payer l'impôt à César, ou non? »
Отже, скажи нам, як Ти вважаєш: чи годиться платити податок Кесареві, чи ні?
18 Mais Jésus, ayant perçu leur méchanceté, dit: « Pourquoi me tentez-vous, hypocrites?
Але Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав: ―Чому ви випробовуєте Мене, лицеміри?
19 Montrez-moi l'argent des impôts. » Ils lui ont apporté un denier.
Покажіть Мені монету для податку. Вони принесли Йому динарій.
20 Il leur demanda: « A qui appartient cette image et cette inscription? »
Він сказав їм: ―Чиє це зображення та напис?
21 Ils lui ont dit: « A César. » Puis il leur dit: « Rendez donc à César ce qui est à César, et à Dieu ce qui est à Dieu. »
Вони відповіли: ―Кесаря! Тоді Він сказав їм: ―Тож віддайте Кесареві – Кесареве, а Богові – Боже!
22 Quand ils l'entendirent, ils furent dans l'étonnement, le quittèrent et s'en allèrent.
Почувши це, вони здивувалися й, залишивши Його, пішли геть.
23 Ce jour-là, des sadducéens (ceux qui disent qu'il n'y a pas de résurrection) vinrent le trouver. Ils l'interrogèrent,
Того ж дня прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що не існує воскресіння з мертвих, і запитали Його:
24 en disant: Maître, Moïse a dit: Si un homme meurt sans avoir d'enfants, son frère épousera sa femme et suscitera une descendance à son frère.
―Учителю, Мойсей сказав: «Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай його брат одружиться з дружиною померлого та підніме нащадка своєму братові».
25 Or, il y avait parmi nous sept frères. Le premier se maria et mourut, et, n'ayant pas de descendance, il laissa sa femme à son frère.
Було ж у нас семеро братів. Перший одружився та помер, і, не маючи дітей, залишив дружину своєму братові.
26 De même, le second, et le troisième, jusqu'au septième.
Так само другий і третій – аж до сьомого.
27 Après eux tous, la femme est morte.
Після всіх померла й жінка.
28 A la résurrection donc, de qui sera-t-elle la femme des sept? Car ils l'ont tous eue. »
Отже, при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі мали її [за дружину].
29 Mais Jésus leur répondit: « Vous êtes dans l'erreur, vous ne connaissez pas les Écritures, ni la puissance de Dieu.
Ісус у відповідь сказав їм: ―Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані сили Божої.
30 Car, dans la résurrection, ils ne se marient ni ne sont donnés en mariage, mais ils sont comme les anges de Dieu dans le ciel.
При воскресінні не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі.
31 Pour ce qui est de la résurrection des morts, n'avez-vous pas lu ce que Dieu vous a dit, en disant:
А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали, що сказав вам Бог:
32 « Je suis le Dieu d'Abraham, le Dieu d'Isaac et le Dieu de Jacob »? Dieu n'est pas le Dieu des morts, mais des vivants. »
«Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»? Він є Богом не мертвих, а живих!
33 Lorsque la foule l'entendit, elle fut étonnée de son enseignement.
Почувши це, люди були здивовані Його вченням.
34 Mais les pharisiens, ayant appris qu'il avait réduit au silence les sadducéens, se rassemblèrent.
Фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовкнути, зібралися разом.
35 L'un d'eux, juriste, lui posa une question pour l'éprouver.
Один із них, учитель Закону, запитав Його, випробовуючи:
36 « Maître, quel est le plus grand commandement de la loi? »
―Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
37 Jésus lui dit: « Tu aimeras le Seigneur ton Dieu de tout ton cœur, de toute ton âme et de toute ta pensée ».
Він відповів йому: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею і всім своїм розумінням!»
38 Tel est le premier et le plus grand des commandements.
Це перша та найбільша заповідь.
39 Un second commandement semblable est celui-ci: « Tu aimeras ton prochain comme toi-même ».
А друга подібна до неї: «Люби ближнього свого, як самого себе».
40 Toute la loi et les prophètes dépendent de ces deux commandements. »
На ці дві заповіді спираються весь Закон та Пророки.
41 Comme les pharisiens étaient réunis, Jésus leur posa une question,
Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:
42 en disant: « Que pensez-vous du Christ? De qui est-il le fils? » Ils lui ont dit: « De David. »
―Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони відповіли: ―Давидів!
43 Il leur dit: « Comment donc David, dans l'Esprit, l'appelle-t-il Seigneur, en disant,
Він сказав: ―Як же тоді Давид у Дусі називає Його Господом, коли каже:
44 « Le Seigneur a dit à mon Seigneur, s'asseoir à ma droite, jusqu'à ce que je fasse de tes ennemis un marchepied pour tes pieds »?
«Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
45 « Si donc David l'appelle Seigneur, comment est-il son fils? »
Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
46 Personne ne put lui répondre un mot, et personne n'osa plus lui poser de questions à partir de ce jour-là.
І ніхто не міг Йому відповісти ані слова. Від того дня ніхто не наважувався запитувати Його.
