Luc 19
1 Il entra et traversa Jéricho.
І вийшовши проходив через Єрихон.
2 Il y avait là un homme nommé Zachée. C'était un grand collecteur d'impôts, et il était riche.
І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
3 Il cherchait à voir qui était Jésus, mais il ne pouvait pas à cause de la foule, car il était de petite taille.
бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був вросту.
4 Il courut donc en avant et grimpa sur un sycomore pour le voir, car il allait passer par là.
побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись па Него; бо туди мав проходити.
5 Lorsque Jésus arriva à cet endroit, il leva les yeux et le vit, et il lui dit: « Zachée, dépêche-toi de descendre, car aujourd'hui je dois rester chez toi. »
як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогодні бо в дому твоїм треба мені бути.
6 Il se hâta, descendit et le reçut avec joie.
І злїз він боржш, і прийняв Його радїючи.
7 Quand ils le virent, ils murmurèrent tous, disant: « Il est entré pour loger chez un homme qui est un pécheur. »
І бачивши всї, нарікала кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
8 Zachée, debout, dit au Seigneur: « Voici, Seigneur, la moitié de mes biens, je la donne aux pauvres. Si j'ai exigé injustement quelque chose de quelqu'un, je lui rends quatre fois plus. »
Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо.
9 Jésus lui dit: « Aujourd'hui, le salut est arrivé à cette maison, car lui aussi est fils d'Abraham.
Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
10 Car le Fils de l'homme est venu chercher et sauver ce qui était perdu. »
прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
11 Comme ils entendaient ces choses, il poursuivit et raconta une parabole, parce qu'il était près de Jérusalem, et qu'ils supposaient que le Royaume de Dieu allait être révélé immédiatement.
Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
12 Il dit donc: « Un certain noble s'en alla dans un pays lointain pour recevoir un royaume et s'en retourner.
Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13 Il appela dix de ses serviteurs, leur donna dix pièces de mina et leur dit: « Occupez-vous de vos affaires jusqu'à ce que je vienne.
Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14 Mais ses concitoyens le haïssaient et envoyèrent un émissaire à sa poursuite en disant: 'Nous ne voulons pas que cet homme règne sur nous.'
Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.
15 « Lorsqu'il fut de retour, après avoir reçu le royaume, il ordonna que ces serviteurs, à qui il avait donné l'argent, soient appelés auprès de lui, afin qu'il sache ce qu'ils avaient gagné en faisant des affaires.
І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.
16 Le premier se présenta devant lui et dit: « Seigneur, ton mina a fait dix autres minas.
Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17 Il lui dit: « C'est bien, bon serviteur. Parce que tu as été trouvé fidèle avec très peu de choses, tu auras autorité sur dix villes.
І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18 « Le second vint, disant: « Ton mina, Seigneur, a fait cinq minas ».
І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.
19 Il lui dit: « Et toi, tu seras à la tête de cinq villes ».
Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20 Un autre vint, disant: « Seigneur, voici ta mina, que j'ai gardée dans un mouchoir,
Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21 car je te craignais, parce que tu es un homme exigeant. Tu ramasses ce que tu n'as pas déposé, et tu récoltes ce que tu n'as pas semé.
боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.
22 Il lui dit: « C'est de ta propre bouche que je te jugerai, méchant serviteur! Tu savais que je suis un homme exigeant, prenant ce que je n'ai pas déposé et récoltant ce que je n'ai pas semé.
Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23 Alors, pourquoi n'as-tu pas déposé mon argent à la banque, pour qu'à mon retour, j'en tire un intérêt?
а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.
24 Il dit à ceux qui se tenaient là: « Enlève-lui le mina et donne-le à celui qui a les dix minas.
І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25 Ils lui dirent: « Seigneur, il a dix mines!
І казали йому: Пане, має десять мин.
26 Car, je vous le dis, à quiconque a quelque chose, on donnera davantage; mais à celui qui n'a rien, on enlèvera même ce qu'il a.
Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.
27 Mais amène ici ceux de mes ennemis qui n'ont pas voulu que je règne sur eux, et tue-les devant moi. »
А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.
28 Ayant dit ces choses, il se mit en route, montant à Jérusalem.
І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29 Lorsqu'il approcha de Bethsphage et de Béthanie, sur la montagne appelée des Oliviers, il envoya deux de ses disciples,
І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30 en disant: « Allez de l'autre côté du village, où vous trouverez, en entrant, un ânon attaché, sur lequel personne ne s'est jamais assis. Détachez-le et amenez-le.
глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.
31 Si quelqu'un vous demande: « Pourquoi le détachez-vous? », dites-lui: « Le Seigneur en a besoin. »
І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32 Ceux qui avaient été envoyés s'en allèrent et trouvèrent les choses exactement comme il les avait dites.
Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33 Comme ils détachaient l'ânon, ses propriétaires leur dirent: « Pourquoi détachez-vous l'ânon? »
Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34 Ils répondirent: « Le Seigneur en a besoin. »
Вони ж сказали: Господеві його треба.
35 Puis ils l'amenèrent à Jésus. Ils jetèrent leurs manteaux sur l'ânon, et firent asseoir Jésus dessus.
І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36 Pendant qu'il allait, ils étendirent leurs manteaux sur la route.
Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозі.
37 Comme il approchait de la descente de la montagne des Oliviers, toute la multitude des disciples se mit à se réjouir et à louer Dieu à haute voix pour toutes les merveilles qu'ils avaient vues,
Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38 en disant: Béni soit le Roi qui vient au nom du Seigneur! Paix dans les cieux, et gloire au plus haut des cieux! »
говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39 Quelques pharisiens de la foule lui dirent: « Maître, reprends tes disciples! »
А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40 Il leur répondit: « Je vous le dis, si elles se taisaient, les pierres crieraient. »
І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41 Lorsqu'il s'approcha, il vit la ville et il pleura sur elle,
І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42 en disant: « Si tu avais su aujourd'hui les choses qui appartiennent à ta paix! Mais maintenant, elles sont cachées à tes yeux.
глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43 Car il viendra sur toi des jours où tes ennemis dresseront contre toi une barricade, t'entoureront, t'enserreront de toutes parts,
Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44 et te précipiteront par terre, toi et tes enfants qui sont en toi. Ils ne laisseront pas en toi une pierre sur l'autre, parce que tu n'as pas connu le moment de ton châtiment. »
І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45 Il entra dans le temple et se mit à chasser ceux qui y achetaient et vendaient,
І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46 en leur disant: « Il est écrit: « Ma maison est une maison de prière", mais vous en avez fait une « caverne de voleurs ». »
глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47 Il enseignait chaque jour dans le temple, mais les chefs des prêtres, les scribes et les principaux du peuple cherchaient à le faire périr.
І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
48 Ils ne trouvaient pas ce qu'ils pouvaient faire, car tout le peuple était attaché à chacune de ses paroles.
І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.
