Luc 1
1 Puisque plusieurs ont entrepris de mettre en ordre le récit des événements qui se sont accomplis parmi nous,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 comme nous l'ont transmis ceux qui, dès le début, ont été témoins oculaires et serviteurs de la parole,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 il m'a semblé bon, ayant dès le début suivi exactement le cours de toutes choses, de t'écrire avec ordre, très excellent Théophile,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 afin que tu saches avec certitude les choses dans lesquelles tu as été instruit.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 Il y avait, du temps d'Hérode, roi de Judée, un prêtre nommé Zacharie, de la division sacerdotale d'Abija. Il avait une femme parmi les filles d'Aaron, et son nom était Élisabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 Ils étaient tous deux justes devant Dieu, marchant sans reproche dans tous les commandements et ordonnances du Seigneur.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 Mais ils n'eurent pas d'enfant, car Élisabeth était stérile, et ils étaient tous deux avancés en âge.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 Or, tandis qu'il exerçait la fonction de prêtre devant Dieu selon l'ordre de sa division,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 selon la coutume de la fonction de prêtre, son lot était d'entrer dans le temple du Seigneur et d'y brûler des parfums.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 Toute la multitude du peuple priait dehors à l'heure de l'encens.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 Un ange du Seigneur lui apparut, se tenant à droite de l'autel des parfums.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 Zacharie fut troublé en le voyant, et la peur le saisit.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 Mais l'ange lui dit: « Ne crains pas, Zacharie, car ta demande a été exaucée. Ta femme, Élisabeth, t'enfantera un fils, et tu lui donneras le nom de Jean.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 Tu auras de la joie et de l'allégresse, et beaucoup se réjouiront de sa naissance.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 Car il sera grand aux yeux du Seigneur, et il ne boira ni vin ni boisson forte. Il sera rempli de l'Esprit Saint, dès le sein de sa mère.
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 Il ramènera beaucoup de fils d'Israël à l'Éternel, leur Dieu.
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 Il le précédera avec l'esprit et la puissance d'Élie, pour ramener le cœur des pères vers les enfants, et les désobéissants à la sagesse des justes, afin de préparer un peuple à l'Éternel. »
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 Zacharie dit à l'ange: « Comment puis-je en être sûr? Car je suis un vieil homme, et ma femme est bien avancée en âge. »
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 L'ange lui répondit: « Je suis Gabriel, qui se tient dans la présence de Dieu. J'ai été envoyé pour te parler et t'annoncer cette bonne nouvelle.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 Voici, tu te tairas et tu ne pourras pas parler jusqu'au jour où ces choses arriveront, parce que tu n'as pas cru à mes paroles, qui s'accompliront en leur temps. »
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 Le peuple attendait Zacharie et s'étonnait qu'il tarde à entrer dans le temple.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 Lorsqu'il sortit, il ne put leur parler. Ils comprirent qu'il avait eu une vision dans le temple. Il continua à leur faire des signes, et il resta muet.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 Lorsque les jours de son service furent accomplis, il s'en alla dans sa maison.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 Après ces jours-là, Élisabeth, sa femme, devint enceinte, et elle se cacha pendant cinq mois, en disant:
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 « C'est ainsi que le Seigneur m'a fait pendant les jours où il m'a regardée, pour ôter mon opprobre parmi les hommes. »
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 Au sixième mois, l'ange Gabriel fut envoyé par Dieu dans une ville de Galilée, nommée Nazareth,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 auprès d'une vierge promise en mariage à un homme du nom de Joseph, de la maison de David. Le nom de la vierge était Marie.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 Après être entré, l'ange lui dit: « Réjouis-toi, toi qui es si favorisée! Le Seigneur est avec toi. Tu es bénie entre toutes les femmes! »
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 Mais quand elle le vit, elle fut très troublée par cette parole, et elle réfléchit à la manière dont elle pouvait être saluée.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 L'ange lui dit: « Ne crains pas, Marie, car tu as trouvé grâce devant Dieu.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 Voici que tu concevras dans ton sein et tu donneras naissance à un fils, et tu lui donneras le nom de Jésus.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 Il sera grand et on l'appellera le Fils du Très-Haut. Le Seigneur Dieu lui donnera le trône de son père David,
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33 et il régnera sur la maison de Jacob pour toujours. Il n'y aura pas de fin à son règne. » (aiōn g165)
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 Marie dit à l'ange: « Comment cela se peut-il, puisque je suis vierge? »
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 L'ange lui répondit: « L'Esprit Saint viendra sur toi, et la puissance du Très-Haut te couvrira de son ombre. C'est pourquoi aussi le saint qui naîtra de toi sera appelé Fils de Dieu.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 Voici qu'Élisabeth, ta parente, a conçu un fils dans sa vieillesse, et c'est le sixième mois de celle qu'on appelait stérile.
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Car rien de ce qui est dit par Dieu n'est impossible. »
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Marie dit: « Voici la servante du Seigneur; qu'il me soit fait selon ta parole. » Puis l'ange s'éloigna d'elle.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 En ces jours-là, Marie se leva et se rendit en hâte dans la montagne, dans une ville de Juda,
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 elle entra dans la maison de Zacharie et salua Elisabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 Lorsqu'Elisabeth entendit la salutation de Marie, l'enfant tressaillit dans son sein, et Elisabeth fut remplie du Saint-Esprit.
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 Elle cria d'une voix forte et dit: « Tu es bénie entre toutes les femmes, et le fruit de tes entrailles est béni!
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 Pourquoi suis-je si favorisée, pour que la mère de mon Seigneur vienne à moi?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Car voici, quand la voix de ta salutation est parvenue à mes oreilles, le bébé a bondi de joie dans mon sein!
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 Heureuse celle qui a cru, car les choses qui lui ont été dites de la part du Seigneur s'accompliront! »
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 Marie a dit, « Mon âme magnifie le Seigneur.
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 Mon esprit s'est réjoui en Dieu mon Sauveur,
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 car il a regardé l'humble condition de son serviteur. Car voici qu'à partir de maintenant, toutes les générations me diront béni.
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 Car celui qui est puissant a fait de grandes choses pour moi. Saint est son nom.
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 Sa miséricorde s'étend de génération en génération sur ceux qui le craignent.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 Il a montré de la force avec son bras. Il a dispersé les orgueilleux dans l'imagination de leur cœur.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 Il a fait tomber les princes de leurs trônes, et a élevé les humbles.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 Il a rassasié de bonnes choses les affamés. Il a renvoyé les riches à vide.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 Il a secouru Israël, son serviteur, pour qu'il se souvienne de la miséricorde,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 Marie resta avec elle environ trois mois, puis elle retourna dans sa maison.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Le temps où Élisabeth devait accoucher s'accomplit, et elle donna naissance à un fils.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 Ses voisins et ses proches apprirent que le Seigneur avait magnifié sa miséricorde envers elle, et ils se réjouirent avec elle.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 Le huitième jour, on vint pour circoncire l'enfant, et l'on voulut l'appeler Zacharie, du nom de son père.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 Sa mère répondit: « Non, mais on l'appellera Jean. »
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 Ils lui dirent: « Il n'y a personne parmi tes proches qui soit appelé de ce nom. »
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 Ils firent des signes à son père, pour savoir comment il voulait qu'on l'appelle.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 Il demanda une tablette et écrivit: « Son nom est Jean. » Ils étaient tous émerveillés.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 Aussitôt sa bouche s'ouvrit et sa langue se délia, et il parla en bénissant Dieu.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 La crainte s'empara de tous les habitants des environs, et l'on parlait de toutes ces paroles dans toute la montagne de Judée.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 Tous ceux qui les entendaient les fixaient dans leur cœur, en disant: « Que sera donc cet enfant? » La main du Seigneur était avec lui.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 Son père Zacharie fut rempli du Saint-Esprit, et il prophétisa, disant,
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 « Béni soit le Seigneur, le Dieu d'Israël, car il a visité et racheté son peuple;
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 et il nous a suscité une corne de salut dans la maison de son serviteur David.
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
70 (comme il l'a dit par la bouche de ses saints prophètes qui existent depuis des temps immémoriaux), (aiōn g165)
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 le salut de nos ennemis et de la main de tous ceux qui nous haïssent;
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 pour faire preuve de clémence envers nos pères, pour se souvenir de sa sainte alliance,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 le serment qu'il a fait à Abraham, notre père,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 de nous accorder que, délivrés de la main de nos ennemis, doivent le servir sans crainte,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 dans la sainteté et la droiture devant lui tous les jours de notre vie.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 Et toi, mon enfant, tu seras appelé prophète du Très-Haut; car tu iras devant la face du Seigneur pour préparer ses voies,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 pour donner la connaissance du salut à son peuple par la rémission de ses péchés,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 à cause de la tendre miséricorde de notre Dieu, par lequel l'aube d'en haut nous visitera,
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 pour éclairer ceux qui sont assis dans les ténèbres et l'ombre de la mort; pour guider nos pieds sur le chemin de la paix. »
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 L'enfant grandissait et devenait fort en esprit, et il était dans le désert jusqu'au jour de son apparition publique en Israël.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
