Isaïe 9
1 Mais il n'y aura plus de tristesse pour celle qui était dans l'angoisse. Dans le temps passé, il a méprisé le pays de Zabulon et le pays de Nephtali; mais dans le temps passé, il l'a rendu glorieux, par le chemin de la mer, au-delà du Jourdain, la Galilée des nations.
Бо не буде темноти для того, хто ути́скуваний. Перша пора злегкова́жила була край Завуло́нів та край Нефтали́мів, а остання просла́вить дорогу примо́рську, другий бік Йорда́ну, окру́гу поганів.
2 Le peuple qui marchait dans les ténèbres a vu une grande lumière. La lumière a brillé sur ceux qui vivaient dans le pays de l'ombre de la mort.
Наро́д, який в те́мряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло зася́є над ними!
3 Tu as multiplié la nation. Vous avez augmenté leur joie. Ils se réjouissent devant toi comme la joie de la moisson, comme on se réjouit quand on partage le butin.
Ти помно́жиш наро́д цей, Ти збільши́ш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива́, як ті́шаться в час, коли ділять здо́бич!
4 Car le joug de son fardeau, le bâton de son épaule, la verge de son oppresseur, tu les as brisés comme au temps de Madian.
Бо злама́в Ти ярмо́ тягару́ його, і ки́я з раме́на його, жезло його пригноби́теля, як за днів Мадія́ма.
5 Car toute l'armure de l'homme armé dans le combat bruyant, et les vêtements roulés dans le sang, seront pour brûler, combustible pour le feu.
Усякий бо чобіт військо́вий, що гу́пає гу́чно, та оде́жа, попля́млена кров'ю, — стане все це поже́жею, за ї́жу огню!
6 Car un enfant nous est né, un fils nous est donné. Un fils nous est donné; et le gouvernement sera sur ses épaules. Son nom sera appelé: Merveilleux conseiller, Dieu puissant, Père éternel, Prince de la paix.
Бо Дитя народи́лося нам, да́ний нам Син, і вла́да на раме́нах Його, і кликнуть ім'я́ Йому: Ди́вний Пора́дник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.
7 L'accroissement de son gouvernement et de la paix n'aura pas de fin, sur le trône de David et sur son royaume, pour l'affermir et le soutenir par la justice et l'équité, dès ce moment et à jamais. Le zèle de Yahvé des Armées accomplira cela.
Без кінця́ буде мно́житися панува́ння та мир на троні Давида й у ца́рстві його, щоб поставити міцно його й щоб підпе́рти його правосу́ддям та правдою відтепе́р й аж навіки, — ре́вність Господа Савао́та це зробить!
8 Le Seigneur envoya une parole à Jacob, et elle tombe sur Israël.
Проти Якова слово послав був Госпо́дь, а впало воно на Ізра́їля,
9 Tout le peuple saura, y compris Ephraïm et les habitants de Samarie, qui parlent avec fierté et arrogance de cœur,
і пізна́є наро́д, увесь він, Єфре́м та мешканець Самарі́ї, що говорять з пихо́ю й наду́тістю се́рця:
10 « Les briques sont tombées, mais nous allons construire avec des pierres de taille. Les figuiers sycomores ont été coupés, mais nous mettrons des cèdres à leur place. »
„Попа́дали цегли, а ми побуду́ємо з ка́меня те́саного, сікомо́ри позру́бувано, — та замінимо їх ке́драми!“
11 C'est pourquoi Yahvé élèvera contre lui les adversaires de Rezin, et remuera ses ennemis,
Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькува́в:
12 Les Syriens devant, et les Philistins derrière; et ils dévoreront Israël à bouche ouverte. Pour autant, sa colère ne s'éteint pas, mais sa main est encore tendue.
Арама попе́реду, а филисти́млян поза́ду, і поже́рли Ізраїля ці́лою па́щею. При цьо́му всьому не відвернувсь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
13 Et le peuple ne s'est pas retourné vers celui qui l'a frappé, ils n'ont pas non plus cherché Yahvé des armées.
Та наро́д не зверну́вся до Того, Хто вра́зив його, і не шукали Господа Саваота.
14 C'est pourquoi Yahvé retranchera d'Israël la tête et la queue, branche de palmier et roseau, en un seul jour.
Тому́ то Господь відсік від Ізраїля го́лову й хвіст, пальму й очерети́ну за одного дня.
15 L'homme le plus âgé et le plus honorable est le chef, et le prophète qui enseigne le mensonge est la queue.
Стари́й та поважа́ний — це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.
16 Car ceux qui conduisent ce peuple l'égarent; et ceux qui sont dirigés par eux sont détruits.
І сталося, що повода́тарі цього наро́ду зроби́лися зві́дниками, і гинуть прова́джені ними.
17 C'est pourquoi l'Éternel ne se réjouira pas de leurs jeunes gens, Il n'aura pas non plus de compassion pour leurs orphelins et leurs veuves; car tous sont des profanes et des malfaiteurs, et toute bouche dit des folies. Pour autant, sa colère n'est pas détournée, mais sa main est encore tendue.
Тому́ то його юнака́ми радіти не буде Госпо́дь, а до сирі́т його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочи́нець, і зло́бне всі уста говорять. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
18 Car la méchanceté brûle comme un feu. Il dévore les ronces et les épines; oui, il s'allume dans les fourrés de la forêt, et ils roulent vers le haut dans une colonne de fumée.
Бо зло́ба горить, як огонь, пожира́є терни́ну й будя́ччя, і пала́є по за́пустах лісу, і кру́тяться вверх стовпи диму.
19 Par la colère de Yahvé des armées, le pays est brûlé; et les gens sont le combustible pour le feu. Personne n'épargne son frère.
Від лютости Господа Саваота земля загори́ться, і стане наро́д, як пожи́ва огню, і не пощади́ть жоден брата свого́!
20 L'un d'eux dévorera à sa droite, et aura faim; et il mangera à la main gauche, et ils ne seront pas rassasiés. Chacun mangera la chair de son propre bras:
І різати буде право́руч, та бу́де голодний, і же́ртиме зліва, але не наси́титься, кожен же́ртиме тіло раме́на свого́:
21 Manassé mangeant Éphraïm et Éphraïm mangeant Manassé, et ils seront ensemble contre Juda. Pour autant, sa colère n'est pas détournée, mais sa main est encore tendue.
Манасі́я — Єфре́ма, а Єфре́м — Манасі́ю, ра́зом обоє на Юду. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
