Isaïe 2
1 Voici ce qu'Ésaïe, fils d'Amoz, a vu concernant Juda et Jérusalem.
Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:
2 Dans la suite des temps, la montagne de la maison de l'Éternel sera établie sur le sommet des montagnes, et sera élevé au-dessus des collines; et toutes les nations affluent vers elle.
І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.
3 Des peuples nombreux iront et diront, « Viens, montons sur la montagne de Yahvé, à la maison du Dieu de Jacob; et il nous enseignera ses voies, et nous marcherons dans ses sentiers. » Car la loi sortira de Sion, et la parole de Yahvé depuis Jérusalem.
І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.
4 Il jugera entre les nations, et décidera au sujet de nombreux peuples. Ils briseront leurs épées en socs de charrue, et leurs lances en crochets d'émondage. Une nation ne doit pas lever l'épée contre une autre nation, et ils n'apprendront plus la guerre.
І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!
5 Maison de Jacob, venez, et marchons à la lumière de Yahvé.
Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!
6 Car tu as abandonné ton peuple, la maison de Jacob, parce qu'ils sont remplis de l'est, avec ceux qui pratiquent la divination comme les Philistins, et ils serrent la main des enfants des étrangers.
Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.
7 Leur terre est pleine d'argent et d'or, et leurs trésors n'ont pas de fin. Leurs terres sont aussi pleines de chevaux, et il n'y a pas de fin à leurs chars.
І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.
8 Leur pays aussi est rempli d'idoles. Ils vénèrent le travail de leurs propres mains, ce que leurs propres doigts ont fait.
І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —
9 L'homme est abaissé, et l'humanité est humiliée; donc ne les pardonnez pas.
і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!
10 Entrez dans le rocher, et se cachent dans la poussière, devant la terreur de Yahvé, et de la gloire de sa majesté.
Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!
11 Les regards hautains de l'homme seront abaissés, l'arrogance des hommes sera abaissée, et Yahvé seul sera exalté en ce jour-là.
Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!
12 Car il y aura un jour de Yahvé des armées pour tout ce qui est fier et arrogant, et pour tout ce qui est élevé, et il sera amené en bas-
Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,
13 pour tous les cèdres du Liban, qui sont hauts et élevés, pour tous les chênes de Bashan,
і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,
14 pour toutes les hautes montagnes, pour toutes les collines qui s'élèvent,
і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,
15 pour chaque tour élevée, pour chaque mur fortifié,
і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,
16 pour tous les navires de Tarsis, et pour toutes les images agréables.
і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!
17 La hauteur de l'homme sera abaissée, et l'arrogance des hommes sera abaissée; et Yahvé seul sera exalté en ce jour-là.
І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,
18 Les idoles disparaîtront complètement.
а бо́жища зо́всім ми́нуться!
19 Les hommes entreront dans les grottes des rochers, et dans les trous de la terre, devant la terreur de Yahvé, et de la gloire de sa majesté, quand il se lèvera pour secouer puissamment la terre.
І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!
20 En ce jour-là, les hommes rejetteront leurs idoles d'argent. et leurs idoles d'or, qui ont été faites pour être adorées, aux taupes et aux chauves-souris,
Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,
21 pour aller dans les cavernes des rochers, et dans les fentes des rochers déchiquetés, devant la terreur de Yahvé, et de la gloire de sa majesté, quand il se lèvera pour secouer puissamment la terre.
щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!
22 Ne vous fiez pas à l'homme, dont le souffle est dans ses narines; car à quoi sert-il?
Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?
