Actes 27
1 Lorsqu'il fut décidé que nous ferions voile vers l'Italie, ils livrèrent Paul et quelques autres prisonniers à un centurion nommé Julius, de la troupe d'Auguste.
Якже присуджено, щоб плисти нам в Італию, то передано Павла і деяких инших вязників сотникові, на ймя Юдию, Августової роти.
2 Nous nous embarquâmes sur un navire d'Adramyttium, qui allait faire voile vers des lieux situés sur la côte d'Asie, Aristarque, Macédonien de Thessalonique, étant avec nous.
І, ввійшовши в корабель Адрамицький, маючи плисти попри місця Азийські, пустились ми з Аристархом Македонцем із Солуня, що був з нами.
3 Le lendemain, nous abordâmes à Sidon. Julius traita Paul avec bonté, et lui donna la permission d'aller chez ses amis pour se rafraîchir.
А другого дня пристали в Сидонї. Й обходив ся Юлий ласкаво з Павлом, і дозволив ходити до другів, щоб дізнати їх піклування.
4 De là, nous prîmes la mer, sous le vent de l'île de Chypre, car les vents étaient contraires.
А відчаливши звідтіля, поплили до Кипра; бо вітри були противні.
5 Après avoir traversé la mer qui est au large de la Cilicie et de la Pamphylie, nous arrivâmes à Myra, ville de Lycie.
І, перепливши море, що проти Киликиї та ПамФилиї, прибули в Мири Ликийські.
6 Là, le centurion trouva un navire d'Alexandrie qui faisait route vers l'Italie, et il nous fit monter à bord.
А там знайшовши сотник корабель Александрииський, що плив в Італию, посадив нас на него.
7 Après avoir navigué lentement pendant plusieurs jours, et être arrivés avec peine en face de Cnide, le vent ne nous permettant pas d'aller plus loin, nous naviguâmes sous le vent de la Crète, en face de Salmone.
Многі ж днї помалу пливучи і ледві бувши проти Книда, тим що не допускав нас вітер, приплили ми під, Крит проти Салмона,
8 Nous le longeâmes avec peine, et nous arrivâmes à un endroit appelé Havres de plaisance, près de la ville de Lasea.
і, ледві минувши його, прибули на врочище Гарна пристань, від котрого був близько город Ласей.
9 Comme beaucoup de temps s'était écoulé et que le voyage était devenu dangereux, parce que le jeûne était déjà passé, Paul les avertit
Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже піст минув, то радив Павел,
10 et leur dit: « Messieurs, je vois que le voyage se fera avec des dommages et des pertes considérables, non seulement pour la cargaison et le navire, mais aussi pour nos vies. »
кажучи їм: Люде, я бачу, що з утратою і з великою шкодою, не тільки для тягару і для статку, та й для душ наших буде плаваннє.
11 Mais le centurion prêta plus d'attention au capitaine et au propriétaire du navire qu'aux paroles de Paul.
Сотник же керманичеві і властителеві корабля довіряв більш, ніж тому, що сказав Павел.
12 Comme le port n'était pas propice à l'hivernage, la plupart des gens conseillèrent de prendre la mer à partir de là, si tant est qu'ils puissent atteindre Phœnix et y passer l'hiver, qui est un port de Crète, regardant vers le sud-ouest et le nord-ouest.
Як же пристань не була вигідна на зимуваннє, то більше їх давали раду пуститись ізвідтіля, чи не можна. б як, добравшись до Финикиї, перезимувати в пристані Крицькій, що лежить між вітром полуденнім і західнїм.
13 Lorsque le vent du sud souffla doucement, supposant qu'ils avaient atteint leur but, ils levèrent l'ancre et naviguèrent le long de la Crète, près du rivage.
Як же повіяв полуденнїй вітер, то, думаючи, що досягли свого заміру, знявшись поплили мимо Крита.
14 Mais bientôt, un vent de tempête s'abattit sur le rivage, qu'on appelle Euroclydon.
Та незабаром опісля настиг на них бурний вітер, званий Євроклидон.
15 Le navire étant pris et ne pouvant faire face au vent, nous lui cédâmes et fûmes entraînés.
Як же підхопило корабля і неможна було противитись вітрові, то віддались ми і носило нас.
16 Courant sous le vent d'une petite île appelée Clauda, nous avons pu, avec difficulté, arrimer le bateau.
На остров же якийсь набігши, званий Кдавда, на силу здолїли удержати човна,
17 Après l'avoir hissé, ils ont utilisé des câbles pour aider à renforcer le navire. Craignant de s'échouer sur les bancs de sable de Syrtis, ils abaissèrent l'ancre de mer et se laissèrent ainsi entraîner.
котрий стягнувши, усякого способу добирали, підвязуючи корабля; а боячись упасти в сирть (мілке місце), спустили парус, і так нас носило.
18 Comme nous étions très éprouvés par la tempête, le lendemain, ils commencèrent à jeter des objets par-dessus bord.
А що вельми буря нами кидала, то назавтра повикидали тягар.
19 Le troisième jour, ils jetèrent de leurs propres mains les agrès du navire.
А третього дня своїми руками надібє корабельне викидали.
20 Alors que, pendant plusieurs jours, ni le soleil ni les étoiles n'avaient brillé sur nous, et qu'aucune petite tempête ne nous pressait, tout espoir d'être sauvés s'envolait.
Як же нї сонце, ні зорі не являлись многі дні, і надягала немала буря, то на останок і вся надїя віднялась, щоб спасти ся нам.
21 Après qu'ils eurent été longtemps sans manger, Paul se leva au milieu d'eux et dit: « Messieurs, vous auriez dû m'écouter, et ne pas partir de Crète, pour avoir cette blessure et cette perte.
Як же довго не їли ми, то ставши Павел серед них, рече: Люде, треба було, послухавши мене, не відчалювати від Криту, (то) і не здобулись би такої втрати і шкоди.
22 Maintenant je vous exhorte à reprendre courage, car il n'y aura pas de perte de vie parmi vous, mais seulement celle du navire.
А тепер благаю вас, бодріть ся; не буде бо погибелї нї одній душі з вас, окрім корабля.
23 Car cette nuit s'est tenu près de moi un ange, appartenant au Dieu dont je suis et que je sers,
Явив ся бо мені сієї ночи ангел Бога, до котрого я належу й котрому служу,
24 et qui m'a dit: « Ne crains pas, Paul. Tu dois te présenter devant César. Et voici que Dieu t'a accordé tous ceux qui naviguent avec toi.
глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усіх тих, що плинуть з тобою.
25 C'est pourquoi, messieurs, réjouissez-vous! Car je crois en Dieu, et il en sera comme il m'a été dit.
Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано мені.
26 Mais il faut que nous échouions sur une île. »
Мусимо бо до острова якогось пристати.
27 Mais la quatorzième nuit étant arrivée, comme nous étions ballottés dans la mer Adriatique, vers minuit les marins supposèrent qu'ils approchaient de quelque terre.
Як же настала чотирнайцята ніч, що носило нас по Адриятицькому морю, коло півночи постерегли корабельники, що близько від них якась земля;
28 Ils sondèrent et trouvèrent vingt brasses. Un peu plus tard, ils sondèrent de nouveau et trouvèrent quinze brasses.
і, змірявши глибиню, знайшли двайцять сяжнїв; трохи ж відпливши і знов змірявши, знайшли сяжнїв пятнайцять.
29 Craignant que nous ne nous échouions sur un terrain rocheux, ils lâchèrent quatre ancres de la poupe, et souhaitèrent qu'il fasse jour.
І, опасуючись, щоб не набігти на гостре місце, кинули з демена (керми) чотири якори і дожидали дня.
30 Comme les matelots cherchaient à s'enfuir du navire et qu'ils avaient descendu la barque dans la mer, en prétendant qu'ils allaient jeter des ancres par la proue,
Як же корабельники шукали втїкти з корабля, спускаючи човна на море, роблячи вид, ніби хочуть кинути якоря з носу,
31 Paul dit au centenier et aux soldats: « Si ceux-ci ne restent pas dans le navire, vous ne pouvez pas être sauvés. »
сказав Павел сотникові й воїнам: Коли сї не зістануть ся на кораблї, то ви не можете спасти ся.
32 Alors les soldats coupèrent les cordages de la barque et la laissèrent tomber.
Тоді воїни пообтинали верівки в човна, та й дали йому впасти.
33 Comme le jour approchait, Paul les pria de prendre de la nourriture, en disant: « C'est aujourd'hui le quatorzième jour que vous attendez et que vous jeûnez, sans avoir rien pris.
Як же почало днїти, благав Павел усїх прийняти їжи, говорячи: Сьогодні чотирнайцятий день ви, ждучи, постите, нічого не ївши.
34 C'est pourquoi je vous prie de prendre de la nourriture, car c'est pour votre salut, car il ne périra pas un cheveu de vos têtes. »
Тим же благаю вас, прийміть їжи; воно бо для вашого спасення; нї в кого бо з вас і волос не впаде з голови.
35 Lorsqu'il eut dit cela et pris du pain, il rendit grâces à Dieu en présence de tous; puis il le rompit et se mit à manger.
Сказавши ж се і взявши хлїб, оддав Богу хвалу перед усіма, і переломивши почав їсти.
36 Alors tous se réjouirent, et ils prirent aussi de la nourriture.
Тоді повеселішали всі, і вони прийняли їжу.
37 En tout, nous étions deux cent soixante-seize personnes sur le navire.
Було ж нас у кораблї всіх двісті сїмдесять і шість душ.
38 Lorsqu'ils eurent suffisamment mangé, ils allégèrent le navire et jetèrent le blé à la mer.
А наситившись їжею, облегчили корабель, викидаючи пшеницю в море.
39 Le jour venu, ils ne reconnurent pas la terre, mais ils remarquèrent une certaine baie avec une plage, et ils décidèrent d'essayer d'y conduire le navire.
Як же настав день, не пізнали землї, загледїли ж затоку якусь, що мала беріг, до котрого нарадились, коли можна, причалити кораблем.
40 Jetant les ancres, ils les laissèrent dans la mer, en même temps qu'ils détachaient les cordes du gouvernail. Ils hissent la voile d'avant au vent et se dirigent vers la plage.
І, витягши якорі, пустились морем, порозвязувавши завязї деменові і піднявши парусок по вітру, прямували до берега.
41 Mais arrivant à un endroit où deux mers se rencontraient, ils firent échouer le navire. La proue frappa et resta immobile, mais la poupe commença à se briser par la violence des vagues.
Попавши ж на місце двоеморське, загрузилй корабля; і перед, застрявши, був нерухомий, а зад розбивало силою филь.
42 Le conseil des soldats était de tuer les prisonniers, afin qu'aucun d'eux ne pût se sauver à la nage.
Між воїнами ж стала рада, щоб вязників повбивати, щоб которий випливши, не втік.
43 Mais le centurion, voulant sauver Paul, les détourna de leur dessein, et ordonna que ceux qui savaient nager se jetassent les premiers par-dessus bord pour gagner la terre ferme;
Сотник же, хотівши спасти Павла, заборонив їм що загадали, і звелів, щоб ті, хто вміє плавати, перші скочили, і вийшли на землю,
44 et que les autres suivissent, les uns sur des planches et les autres sur d'autres objets du navire. Tous se sauvèrent ainsi jusqu'à la terre ferme.
а остальнї, - хто на дошках, а хто на чому з корабля. І сталось так, що всі спаслись на землю.
