Actes 20
1 Après que le tumulte eut cessé, Paul fit appeler les disciples, prit congé d'eux, et partit pour la Macédoine.
А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.
2 Après avoir parcouru ces contrées et les avoir encouragés par de nombreuses paroles, il arriva en Grèce.
Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,
3 Comme il y avait passé trois mois et qu'un complot avait été formé contre lui par des Juifs, au moment où il s'embarquait pour la Syrie, il résolut de revenir par la Macédoine.
і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
4 Ceux-ci l'accompagnèrent jusqu'en Asie: Sopater de Béroé, Aristarque et Secundus des Thessaloniciens, Gaius de Derbe, Timothée, Tychique et Trophime d'Asie.
Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.
5 Mais ceux-ci étaient partis en avant, et ils nous attendaient à Troas.
Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.
6 Nous partîmes de Philippes après les jours des pains sans levain, et nous les rejoignîmes à Troas en cinq jours, où nous restâmes sept jours.
А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.
7 Le premier jour de la semaine, les disciples étant réunis pour rompre le pain, Paul s'entretint avec eux, dans l'intention de partir le lendemain, et il poursuivit son discours jusqu'à minuit.
А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.
8 Il y avait beaucoup de lumières dans la chambre haute où nous étions réunis.
А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.
9 Un jeune homme, nommé Eutychus, était assis à la fenêtre, accablé par un profond sommeil. Comme Paul parlait encore, accablé par son sommeil, il tomba du troisième étage et fut emporté mort.
Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.
10 Paul descendit, se jeta sur lui, et, l'embrassant, dit: « Ne te trouble pas, car sa vie est en lui. »
Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“
11 Lorsqu'il fut monté, qu'il eut rompu le pain et mangé, et qu'il eut conversé avec eux pendant un long moment, jusqu'au point du jour, il s'en alla.
А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.
12 Ils ramenèrent l'enfant vivant, et furent grandement réconfortés.
А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.
13 Mais nous, nous allâmes au bateau, et nous fîmes voile vers Assos, dans l'intention d'y prendre Paul à bord, car il avait pris ses dispositions, et il avait l'intention de venir par terre.
А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
14 Lorsqu'il nous rencontra à Assos, nous le prîmes à bord, et nous arrivâmes à Mitylène.
А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.
15 De là, nous naviguâmes le jour suivant en face de Chios. Le lendemain, nous touchâmes à Samos et nous nous arrêtâmes à Trogyllium, et le jour suivant, nous arrivâmes à Milet.
І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.
16 Paul avait en effet décidé de passer devant Éphèse, afin de ne pas avoir à séjourner en Asie, car il se hâtait, s'il le pouvait, d'être à Jérusalem le jour de la Pentecôte.
Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.
17 De Milet, il envoya à Éphèse et convoqua les anciens de l'assemblée.
А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
18 Lorsqu'ils furent arrivés auprès de lui, il leur dit: Vous savez vous-mêmes, depuis le premier jour où j'ai mis le pied en Asie, comment j'ai toujours été avec vous,
І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,
19 servant le Seigneur en toute humilité, avec beaucoup de larmes, et dans les épreuves qui m'arrivaient par les complots des Juifs;
і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,
20 comment je n'ai pas craint de vous annoncer tout ce qui était utile, vous enseignant publiquement et de maison en maison,
як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.
21 témoignant aux Juifs et aux Grecs la repentance envers Dieu et la foi en notre Seigneur Jésus.
І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.
22 Or, voici que je vais à Jérusalem lié par l'Esprit, sans savoir ce qui m'y arrivera,
І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,
23 si ce n'est que le Saint-Esprit rend dans chaque ville le témoignage que des liens et des tribulations m'attendent.
тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.
24 Mais ces choses ne comptent pas, et je ne tiens pas à ma vie, afin d'achever avec joie ma course et le ministère que j'ai reçu du Seigneur Jésus, pour rendre pleinement témoignage à la Bonne Nouvelle de la grâce de Dieu.
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.
25 « Or, voici, je sais que vous tous, au milieu desquels j'allais prêchant le royaume de Dieu, vous ne verrez plus mon visage.
І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.
26 C'est pourquoi je vous atteste aujourd'hui que je suis purifié du sang de tous les hommes,
Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,
27 car je n'ai pas craint de vous exposer tout le conseil de Dieu.
бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
28 Prenez donc garde à vous-mêmes et à tout le troupeau, dans lequel le Saint-Esprit vous a établis surveillants, pour paître l'assemblée du Seigneur et Dieu, qu'il s'est acquise par son propre sang.
Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
29 Car je sais qu'après mon départ, des loups vicieux entreront parmi vous, sans épargner le troupeau.
Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.
30 Il s'élèvera du milieu de vous des hommes qui diront des choses perverses, pour entraîner les disciples après eux.
Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.
31 Veillez donc, vous souvenant que, pendant trois ans, je n'ai cessé d'exhorter tout le monde nuit et jour avec larmes.
Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.
32 Maintenant, frères, je vous confie à Dieu et à la parole de sa grâce, qui est capable de vous édifier et de vous donner l'héritage parmi tous ceux qui sont sanctifiés.
А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.
33 Je n'ai convoité ni l'argent, ni l'or, ni les vêtements de personne.
Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.
34 Vous savez vous-mêmes que ces mains ont servi à mes besoins, et à ceux qui étaient avec moi.
Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
35 En toutes choses, je vous ai donné l'exemple, afin que, dans votre travail, vous secouriez les faibles, et que vous vous souveniez des paroles du Seigneur Jésus, qui a dit lui-même: « Il y a plus de bonheur à donner qu'à recevoir. »"
Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“
36 Après avoir dit ces choses, il se mit à genoux et pria avec eux tous.
Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.
37 Tous pleurèrent abondamment, et, se jetant au cou de Paul, ils le baisèrent,
І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.
38 attristés surtoutpar la parole qu'il avait dite, qu'ils ne verraient plus son visage. Puis ils l'accompagnèrent jusqu'au navire.
А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.
