2 Rois 19
1 Lorsque le roi Ézéchias l'apprit, il déchira ses vêtements, se couvrit d'un sac et entra dans la maison de Yahvé.
І сталося, як почув це цар Єзекі́я, то розде́р свої шати та накрився вере́тою, і ввійшов до Господнього дому.
2 Il envoya Eliakim, chef de la maison, Shebna, le scribe, et les anciens des prêtres, couverts de sacs, vers Ésaïe, le prophète, fils d'Amoz.
І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старши́х із священиків, покритих вере́тами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
3 Ils lui dirent: « Ézéchias dit: 'C'est aujourd'hui un jour de détresse, de réprimande et de rejet, car les enfants sont sur le point de naître, et il n'y a pas de force pour les délivrer.
І сказали вони до нього: „Так сказав Єзекія: Цей день — це день горя й карта́ння та нару́ги! Бо підійшли діти аж до виходу утро́би, та немає сили породити!
4 Il se peut que Yahvé ton Dieu entende toutes les paroles de Rabschaké, que le roi d'Assyrie, son maître, a envoyé pour défier le Dieu vivant, et qu'il réprouve les paroles que Yahvé ton Dieu a entendues. C'est pourquoi tu dois élever ta prière pour le reste qui est resté. »
Може почує Господь, Бог твій, всі слова́ великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на обра́зу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова́, які чув, а ти принесе́ш молитву за рештку, що ще знахо́диться“.
5 Les serviteurs du roi Ézéchias vinrent auprès d'Ésaïe.
І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
6 Ésaïe leur dit: « Dites ceci à votre maître: Yahvé dit: « Ne craignez pas les paroles que vous avez entendues et par lesquelles les serviteurs du roi d'Assyrie m'ont blasphémé.
І сказав їм Іса́я: „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!
7 Voici, je vais mettre un esprit en lui, il entendra des nouvelles, et il retournera dans son pays. Je le ferai tomber par l'épée dans son pays. »'"
Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, — і ве́рнеться до свого краю. І Я вражу́ його мече́м у його кра́ї“.
8 Rabschaké revint donc et trouva le roi d'Assyrie en guerre contre Libna, car il avait appris qu'il était parti de Lakis.
І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
9 Lorsqu'il entendit dire de Tirhakah, roi d'Éthiopie: « Voici qu'il est sorti pour te combattre », il envoya de nouveau des messagers à Ézéchias, en disant:
А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: „Ось він вийшов воювати з тобою!“то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:
10 « Dis ceci à Ézéchias, roi de Juda: Ne laisse pas ton Dieu, en qui tu as confiance, te tromper en disant: Jérusalem ne sera pas livrée entre les mains du roi d'Assyrie.
„Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: „Нехай не зво́дить тебе Бог твій, що ти наді́єшся на Нього, кажучи: Не буде да́ний Єрусалим у руку асирійського царя.
11 Voici, tu as entendu ce que les rois d'Assyrie ont fait à tous les pays, en les détruisant par interdit. Serez-vous délivrés?
Ось ти чув, що́ зроби́ли асирійські царі всім края́м, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урято́ваний?
12 Les dieux des nations ont-ils délivré ceux que mes pères ont détruits: Gozan, Haran, Rezeph, et les enfants d'Eden qui étaient à Telassar?
Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
13 Où est le roi de Hamath, le roi d'Arpad, et le roi de la ville de Sépharvaïm, de Héna et d'Ivva? »
Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?“
14 Ézéchias reçut la lettre de la main des messagers et la lut. Puis Ézéchias monta à la maison de l'Éternel, et la déploya devant l'Éternel.
І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одного листа перед Господнім лицем.
15 Ézéchias pria devant Yahvé et dit: « Yahvé, le Dieu d'Israël, qui trône au-dessus des chérubins, tu es le Dieu, toi seul, de tous les royaumes de la terre. Tu as fait le ciel et la terre.
І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: „Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херуви́мах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса́ та землю!
16 Incline ton oreille, Yahvé, et écoute. Ouvre tes yeux, Yahvé, et regarde. Écoute les paroles de Sennacherib, qu'il a envoyées pour défier le Dieu vivant.
Нахили́, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!
17 En vérité, Yahvé, les rois d'Assyrie ont dévasté les nations et leurs pays,
Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили ті народи та їхній край.
18 et ils ont jeté au feu leurs dieux, qui n'étaient pas des dieux, mais l'ouvrage de mains d'hommes, du bois et de la pierre. C'est pourquoi ils les ont détruits.
І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
19 Maintenant, Yahvé notre Dieu, sauve-nous, je t'en prie, de sa main, afin que tous les royaumes de la terre sachent que toi, Yahvé, tu es Dieu seul. »
А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“
20 Alors Ésaïe, fils d'Amoz, envoya à Ézéchias, en disant: « Yahvé, le Dieu d'Israël, dit: 'Tu m'as prié contre Sennacherib, roi d'Assyrie, et je t'ai entendu.
І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Госпо́дь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
21 Voici la parole que Yahvé a prononcée à son sujet: « La vierge de Sion t'a méprisé et s'est moqué de toi. La fille de Jérusalem a secoué la tête devant toi.
Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Горду́є тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка́ Єрусалиму!
22 Qui as-tu défié et blasphémé? Contre qui avez-vous élevé votre voix et levé les yeux en haut? Contre le Saint d'Israël!
Кого лаяв ти та ображав, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? — На Святого Ізраїлевого!
23 Par tes messagers, tu as défié l'Éternel, et tu as dit: Avec la multitude de mes chars, je suis monté jusqu'à la hauteur des montagnes, jusqu'au fond du Liban, et j'abattrai ses grands cèdres et ses beaux cyprès; j'entrerai dans son gîte le plus éloigné, dans la forêt de son champ fertile.
Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із бе́зліччю своїх колесни́ць я вийшов на го́ри високі, на боки Ливану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і ви́йду аж на вершо́к його на нічліг, — у гущину́ його саду.
24 J'ai creusé et bu des eaux étrangères, et je mettrai à sec tous les fleuves d'Égypte avec la plante de mes pieds. »
Я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги повису́шую я всі єгипетські рі́ки!
25 N'avez-vous pas entendu que je l'ai fait dès longtemps, que je l'ai formé dès les temps anciens? Maintenant, j'ai fait en sorte que ce soit à toi de réduire les villes fortifiées en monceaux de ruines.
Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створи́в? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румо́вищ обертаєш їх...
26 Aussi leurs habitants avaient-ils peu de force. Ils étaient consternés et confus. Ils étaient comme l'herbe des champs et comme l'herbe verte, comme l'herbe des toits et comme le grain arraché avant qu'il ait poussé.
А ме́шканці їхні безсилі, настрашені та побенте́жені. Вони стали, як зілля оте польове́, мов трава зеленіюча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло...
27 Mais je sais que tu t'assieds, que tu sors, que tu entres, et que tu te déchaînes contre moi.
І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обу́рення.
28 Parce que tu t'es déchaîné contre moi et que ton arrogance est montée jusqu'à mes oreilles, je mettrai mon crochet à ton nez et ma bride à tes lèvres, et je te ferai revenir par le chemin par lequel tu es venu.
За твоє проти Мене обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до ушей Моїх, то на ні́здрі твої Я сережку привішу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!
29 « Voici le signe qui vous sera donné: Cette année, vous mangerez ce qui pousse de lui-même, et la seconde année, ce qui en jaillit; la troisième année, vous sèmerez et moissonnerez, vous planterez des vignes et vous mangerez leurs fruits.
А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року — саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.
30 Le reste échappé de la maison de Juda reprendra racine en bas, et portera du fruit en haut.
А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить корі́ння додолу, і свого плода́ дасть уго́ру.
31 Car c'est de Jérusalem que sortira un reste, et de la montagne de Sion que sortiront ceux qui auront échappé. C'est le zèle de Yahvé qui accomplira cela.
Бо з Єрусалиму вийде позоста́ле, а рештки — від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!
32 « C'est pourquoi Yahvé dit à propos du roi d'Assyrie: « Il n'entrera pas dans cette ville et n'y décochera pas une flèche. Il ne s'avancera pas devant elle avec un bouclier, et il ne dressera pas contre elle un monticule.
Тому́ так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста оцього, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле!
33 Il retournera par le même chemin qu'il est venu, et il ne viendra pas dans cette ville, dit l'Éternel.
Якою дорогою при́йде, то нею пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, говорить Господь!
34 Car je défendrai cette ville pour la sauver, à cause de moi et à cause de mon serviteur David. »
І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба“!
35 Cette nuit-là, l'ange de Yahvé sortit et frappa cent quatre-vingt-cinq mille personnes dans le camp des Assyriens. Quand les hommes se levèrent de bon matin, voici, tous ces gens étaient morts.
І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось — усі мертві тру́пи!
36 Alors Sennacherib, roi d'Assyrie, s'en alla, rentra chez lui et s'établit à Ninive.
А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневі́ї.
37 Comme il se prosternait dans la maison de Nisroch, son dieu, Adrammelech et Sharezer le frappèrent de l'épée, et ils s'enfuirent au pays d'Ararat. Esar Haddon, son fils, régna à sa place.
І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мече́м, а самі втекли́ до кра́ю Арара́т. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
