Psalmien 83
1 Laulu, Aasafin virsi. Jumala, älä ole niin ääneti, älä ole vaiti, älä ole, Jumala, niin hiljaa.
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 Sillä, katso, sinun vihollisesi pauhaavat, ja sinun vihaajasi nostavat päätänsä.
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 Heillä on kavalat hankkeet sinun kansaasi vastaan, ja he pitävät neuvoa sinun suojattejasi vastaan.
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 He sanovat: "Tulkaa, hävittäkäämme heidät olemasta kansa, niin ettei Israelin nimeä enää muisteta".
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 Sillä he neuvottelevat keskenään yksimielisesti, he tekevät liiton sinua vastaan:
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 Edomin teltat ja ismaelilaiset, Mooab ja hagrilaiset,
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Gebal, Ammon ja Amalek, Filistea ynnä Tyyron asukkaat.
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 Myös Assur on liittynyt heihin, nämä ovat käsivartena Lootin lapsilla. (Sela)
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Tee heille, niinkuin teit Midianille, niinkuin Siiseralle, niinkuin Jaabinille Kiison-joen rannalla.
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 Heidät tuhottiin Eendorissa, he joutuivat lannaksi maahan.
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Anna heidän ylhäisillensä käydä, niinkuin kävi Oorebille ja Seebille, ja kaikille heidän ruhtinaillensa niinkuin Seballe ja Salmunnalle,
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 koska he sanovat: "Anastakaamme itsellemme Jumalan asunnot".
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 Jumalani, tee heidät lentäviksi lehdiksi, kuiviksi korsiksi tuulen viedä.
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 Niinkuin kulovalkea metsää polttaa, niinkuin liekit kärventävät vuoria,
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 niin aja sinä heitä rajuilmallasi ja kauhistuta heitä tuulispäälläsi.
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 Täytä heidän kasvonsa häpeällä, että he etsisivät sinun nimeäsi, Herra.
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Joutukoot häpeään ja kauhistukoot ikuisesti, tulkoot häpeään ja hukkukoot.
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 Ja tulkoot tuntemaan, että sinun ainoan nimi on Herra, että sinä olet Korkein kaikessa maassa.
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
