Psalmien 77
1 Veisuunjohtajalle; Jedutunin tapaan; Aasafin virsi. Minä korotan ääneni Jumalan puoleen ja huudan; minä korotan ääneni Jumalan puoleen, että hän minua kuulisi.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 Ahdistukseni aikana minä etsin Herraa; minun käteni on yöllä ojennettuna eikä väsy; minun sieluni ei lohdutuksesta huoli.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 Minä muistan Jumalaa ja huokaan; minä tutkistelen, ja minun henkeni nääntyy. (Sela)
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 Sinä pidät minun silmäni valveilla; minä olen niin levoton, etten voi puhua.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 Minä ajattelen muinaisia päiviä, ammoin menneitä vuosia.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 Minä muistan yöllä kanteleeni, minä mietiskelen sydämessäni, ja minun henkeni tutkii:
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Hylkääkö Herra ikiajoiksi eikä enää osoita mielisuosiota?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Onko hänen armonsa mennyt ainiaaksi, onko hänen lupauksensa lopussa polvesta polveen?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Onko Jumala unhottanut olla armollinen, onko hän vihassaan lukinnut laupeutensa? (Sela)
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 Minä sanoin: tämä on minun kärsimykseni, että Korkeimman oikea käsi on muuttunut.
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 Minä muistelen Herran tekoja, minä muistelen sinun entisiä ihmetöitäsi.
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 Minä tutkistelen kaikkia sinun töitäsi, minä mietin sinun suuria tekojasi.
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 Jumala, sinun tiesi on pyhä; kuka on jumala, suuri niinkuin sinä, Jumala?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 Sinä olet Jumala, joka teet ihmeitä, sinä olet ilmoittanut voimasi kansojen seassa.
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 Käsivarrellasi sinä lunastit kansasi, Jaakobin ja Joosefin lapset. (Sela)
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 Vedet näkivät sinut, Jumala, vedet näkivät sinut ja vapisivat, ja syvyydet värisivät.
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 Pilvet purkivat vettä, pilvet antoivat jylinänsä, sinun nuolesi lensivät.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 Sinun pauhinasi ääni vyöryi, salamat valaisivat maan piirin, maa vapisi ja järkkyi.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Meren halki kävi sinun tiesi, sinun polkusi läpi suurten vetten, eivätkä sinun jälkesi tuntuneet.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 Sinä kuljetit kansasi niinkuin lammaslauman Mooseksen ja Aaronin kädellä.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
