Psalmien 63
1 Daavidin virsi, kun hän oli Juudan erämaassa. Jumala, sinä olet minun Jumalani, sinua minä etsin varhain; sinua minun sieluni janoaa, sinua halajaa minun ruumiini kuivassa ja nääntyvässä, vedettömässä maassa.
Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.
2 Niin minä katselin sinua pyhäkössä, nähdäkseni sinun voimasi ja kunniasi.
Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —
3 Sillä sinun armosi on parempi kuin elämä, minun huuleni ylistäkööt sinua.
ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!
4 Niin minä kiitän sinua elinaikani, nostan käteni sinun nimeesi.
Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!
5 Minun sieluni ravitaan niinkuin lihavuudella ja rasvalla, ja minun suuni ylistää sinua riemuitsevilla huulilla,
Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.
6 kun minä vuoteessani sinua muistan ja ajattelen sinua yön vartiohetkinä.
Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:
7 Sillä sinä olet minun apuni, ja sinun siipiesi suojassa minä riemuitsen.
що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!
8 Minun sieluni riippuu sinussa kiinni, sinun oikea kätesi tukee minua.
Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.
9 Mutta he etsivät minun henkeäni omaksi turmiokseen, he menevät maan syvyyksiin.
Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,
10 Heidät annetaan miekalle alttiiksi, he joutuvat aavikkosutten osaksi.
нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!
11 Mutta kuningas on iloitseva Jumalassa; hän on jokaisen kerskaus, joka hänen kauttansa vannoo. Sillä valhettelijain suu tukitaan.
А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!
