Psalmien 55
1 Veisuunjohtajalle; kielisoittimilla; Daavidin mietevirsi. Jumala, ota korviisi minun rukoukseni, älä kätkeydy, kun minä armoa anon.
Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;
2 Kuuntele minua ja vastaa minulle. Minä kuljen rauhatonna murheessani ja huokaan,
прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю
3 koska vihamies huutaa ja jumalaton ahdistaa; sillä he vyöryttävät minun päälleni turmiota ja vihassa minua vainoavat.
від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.
4 Sydämeni minun rinnassani vapisee, kuoleman kauhut lankeavat minun päälleni.
Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.
5 Pelko ja vavistus valtaa minut, pöyristys peittää minut.
Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.
6 Ja minä sanon: Olisipa minulla siivet kuin kyyhkysellä, niin minä lentäisin pois ja pääsisin lepoon!
Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,
7 Katso, minä pakenisin kauas ja yöpyisin erämaassa. (Sela)
полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. (Села)
8 Minä rientäisin pakopaikkaani rajuilman ja myrskyn alta.
Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».
9 Sekoita, Herra, tee eripuraiseksi heidän kielensä, sillä minä näen väkivaltaa ja riitaa kaupungissa.
Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.
10 Yötä päivää he sitä kiertävät, sen muureja pitkin, vääryys ja vaiva on sen keskellä.
Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.
11 Sen keskellä on turmio, sorto ja petos ei väisty sen torilta.
Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.
12 Sillä ei minua herjaa vihollinen-sen minä kestäisin-eikä minua vastaan ylvästele minun vihamieheni-hänen edestään minä voisin lymytä;
Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.
13 vaan sinä, minun vertaiseni, sinä, minun ystäväni ja uskottuni,
Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,
14 jonka kanssa me elimme suloisessa sovussa, yhdessä vaelsimme Jumalan huoneeseen juhlakansan kohinassa!
з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.
15 Karatkoon kuolema heidän kimppuunsa, menkööt he elävältä alas tuonelaan, sillä heidän asunnoissansa ja sydämissänsä vallitsee sula pahuus. (Sheol h7585)
Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. (Sheol h7585)
16 Mutta minä huudan Jumalaa, ja Herra pelastaa minut.
Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене.
17 Illoin, aamuin ja keskipäivällä minä valitan ja huokaan, ja hän kuulee minun ääneni.
Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.
18 Hän päästää minun sieluni heistä rauhaan, etteivät he minua saavuta; sillä paljon on niitä, jotka ovat minua vastaan.
Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто [повстав] на мене.
19 Jumala kuulee sen ja vastaa heille, hän, joka hallitsee hamasta muinaisuudesta. (Sela) Sillä he eivät muuta mieltänsä eivätkä pelkää Jumalaa.
Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить [на престолі]. (Села) Бо вони не змінюються й Бога не бояться.
20 Tuo mies käy käsiksi niihin, jotka hänen kanssaan rauhassa elävät, hän rikkoo liittonsa.
Підняв [товариш мій] руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.
21 Hänen suunsa on voita sulavampi, mutta hänellä on sota mielessä; hänen sanansa ovat öljyä lauhkeammat, mutta ovat kuin paljastetut miekat.
Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.
22 Heitä murheesi Herran huomaan, hän pitää sinusta huolen, ei hän salli vanhurskaan ikinä horjua.
Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.
23 Mutta heidät sinä, Jumala, syökset tuonelan syvyyteen; murhamiehet ja petturit eivät pääse puoleen ikäänsä. Mutta minä turvaan sinuun.
Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.
