Psalmien 147
1 Halleluja! Hyvä on veisata kiitosta meidän Jumalallemme. Se on suloista; ylistäminen on soveliasta.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Herra rakentaa Jerusalemin, hän kokoaa Israelin karkoitetut.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Hän parantaa ne, joilla on särjetty sydän, ja sitoo heidän haavansa.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Hän on määrännyt tähtien luvun, hän kutsuu niitä kaikkia nimeltä.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Meidän Herramme on suuri, suuri voimassansa, hänen ymmärryksensä on mittaamaton.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Herra pitää pystyssä nöyrät, mutta jumalattomat hän painaa maahan.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Veisatkaa Herralle kiitosvirsi, soittakaa kanteleilla kiitosta meidän Jumalallemme.
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 Hän peittää pilvillä taivaan ja valmistaa sateen maalle; hän kasvattaa ruohon vuorille
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 ja antaa ruuan eläimille, kaarneen pojillekin, kun ne huutavat.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Ei kelpaa hänelle hevosen voima, ei hän mielisty miehen jalkojen nopeuteen:
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Herra mielistyy niihin, jotka häntä pelkäävät, jotka panevat toivonsa hänen armoonsa.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Kiitä Herraa, Jerusalem. Ylistä Jumalaasi, Siion.
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Sillä hän tekee lujiksi sinun porttiesi salvat; hän siunaa sinun lapsesi sinun keskelläsi.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Hän hankkii rauhan sinun rajojesi sisälle, ravitsee sinut parhaalla nisulla.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Hän lähettää sanansa maahan, nopeasti kiitää hänen käskynsä.
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Hän antaa sataa lunta niinkuin villaa ja sirottaa härmää niinkuin tuhkaa.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Hän viskaa rakeitansa niinkuin leivänmuruja; kuka voi kestää hänen pakkastansa?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Hän lähettää sanansa ja sulattaa rakeet; hän panee tuulensa puhaltamaan, ja vedet virtaavat.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Hän ilmoittaa sanansa Jaakobille, käskynsä ja oikeutensa Israelille.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Niin hän ei ole tehnyt yhdellekään pakanakansalle, ja hänen oikeuksiansa ne eivät tunne. Halleluja!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
