Psalmien 107
1 Kiittäkää Herraa, sillä hän on hyvä, sillä hänen armonsa pysyy iankaikkisesti.
Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
2 Niin sanokoot Herran lunastetut, jotka hän on lunastanut ahdistuksen alta
Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
3 ja koonnut pakanamaista, idästä ja lännestä, pohjoisesta ja meren puolelta.
й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
4 He harhailivat erämaassa, autiossa, tiettömässä maassa, löytämättä asuttua kaupunkia.
Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
5 Heidän oli nälkä ja jano, heidän sielunsa nääntyi heissä.
Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
6 Mutta hädässänsä he huusivat Herraa, ja hän pelasti heidät heidän ahdistuksistaan.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
7 Ja hän ohjasi heidät oikealle tielle, niin että he pääsivät asuttuun kaupunkiin.
І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
8 Kiittäkööt he Herraa hänen armostansa, hänen ihmeellisistä teoistaan ihmislapsia kohtaan.
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
9 Sillä hän ravitsee nääntyvän sielun ja täyttää nälkäisen sielun hyvyydellä.
бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
10 He istuivat pimeydessä ja synkeydessä, vangittuina kurjuuteen ja rautoihin,
Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
11 koska olivat niskoitelleet Jumalan käskyjä vastaan ja katsoneet halvaksi Korkeimman neuvon.
за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
12 Hän masensi heidän sydämensä kärsimyksellä; he sortuivat, eikä ollut auttajaa.
Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
13 Mutta hädässänsä he huusivat Herraa, ja hän pelasti heidät heidän ahdistuksistaan.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
14 Hän vei heidät ulos pimeydestä ja synkeydestä, hän katkaisi heidän kahleensa.
І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
15 Kiittäkööt he Herraa hänen armostansa ja hänen ihmeellisistä teoistaan ihmislapsia kohtaan.
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
16 Sillä hän särkee vaskiset ovet ja rikkoo rautaiset salvat.
бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
17 He olivat hulluja, sillä heidän vaelluksensa oli syntinen, ja he kärsivät vaivaa pahojen tekojensa tähden.
Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
18 Heidän sielunsa inhosi kaikkea ruokaa, ja he olivat lähellä kuoleman portteja.
Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
19 Mutta hädässänsä he huusivat Herraa, ja hän pelasti heidät heidän ahdistuksistaan.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
20 Hän lähetti sanansa ja paransi heidät ja pelasti heidät haudasta.
Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
21 Kiittäkööt he Herraa hänen armostansa ja hänen ihmeellisistä teoistaan ihmislapsia kohtaan.
Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
22 Uhratkoot kiitosuhreja ja kertokoot riemuiten hänen töitään.
і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
23 He lähtivät laivoilla merelle ja kävivät kauppaa suurilla vesillä.
Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
24 He näkivät Herran työt ja hänen ihmeelliset tekonsa meren syvyyksissä.
бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
25 Hän sanoi sanansa ja nosti myrskytuulen, joka kohotti korkealle sen aallot.
Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
26 He kohosivat taivasta kohti, he vajosivat syvyyksiin; heidän sielunsa menehtyi tuskasta.
Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
27 He horjuivat ja hoippuivat kuin juopunut, ja kaikki heidän taitonsa hämmentyi.
Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
28 Mutta hädässänsä he huusivat Herraa, ja hän päästi heidät heidän ahdistuksistaan.
Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
29 Hän tyynnytti myrskyn, ja meren aallot hiljenivät.
Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
30 He iloitsivat, kun tuli tyyni, ja hän vei heidät toivottuun satamaan.
Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
31 Kiittäkööt he Herraa hänen armostansa ja hänen ihmeellisistä teoistaan ihmislapsia kohtaan.
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
32 Kunnioittakoot häntä kansan seurakunnassa ja vanhinten kokouksessa häntä ylistäkööt.
Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
33 Hän muutti virrat erämaaksi ja vesilähteet kuivaksi maaksi,
Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
34 hedelmällisen maan suola-aroksi, sen asukasten pahuuden tähden.
землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
35 Hän muutti erämaan vesilammikoiksi ja kuivan maan vesilähteiksi.
Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
36 Ja hän asetti nälkäiset sinne asumaan ja he rakensivat kaupungin asuaksensa.
І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
37 Ja he kylvivät peltoja ja istuttivat viinitarhoja, jotka tuottivat satoisan hedelmän.
засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
38 Hän siunasi heitä, ja he lisääntyivät suuresti, ja hän antoi heille paljon karjaa.
Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
39 Ja kun he vähentyivät ja vaipuivat onnettomuuden ja huolten painon alla,
Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
40 niin hän, joka vuodattaa ylenkatsetta ruhtinasten päälle ja panee heidät harhailemaan tiettömissä autiomaissa,
Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
41 hän kohotti köyhän kurjuudesta ja teki suvut suuriksi kuin lammaslaumat.
А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
42 Oikeamieliset näkevät sen ja riemuitsevat, ja kaiken vääryyden täytyy tukkia suunsa.
Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
43 Joka viisas on, se ottakoon näistä vaarin ja ajatelkoon Herran armotekoja.
Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.
