Psalmien 105
1 Kiittäkää Herraa, julistakaa hänen nimeänsä, tehkää hänen suuret tekonsa tiettäviksi kansojen keskuudessa.
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Laulakaa hänelle, veisatkaa hänelle, puhukaa kaikista hänen ihmeistänsä.
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Hänen pyhä nimensä olkoon teidän kerskauksenne; iloitkoon niiden sydän, jotka etsivät Herraa.
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Kysykää Herraa ja hänen voimaansa, etsikää alati hänen kasvojansa.
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Muistakaa hänen ihmetöitänsä, jotka hän on tehnyt, hänen ihmeitänsä ja hänen suunsa tuomioita,
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 te Aabrahamin, hänen palvelijansa, siemen, Jaakobin lapset, te hänen valittunsa.
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 Hän, Herra, on meidän Jumalamme; hänen tuomionsa käyvät yli kaiken maan.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Hän muistaa liittonsa iankaikkisesti, säätämänsä sanan hamaan tuhansiin polviin,
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 liittonsa, jonka hän teki Aabrahamin kanssa, ja Iisakille vannomansa valan.
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 Hän vahvisti sen käskyksi Jaakobille, Israelille iankaikkiseksi liitoksi.
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 Hän sanoi: "Sinulle minä annan Kanaanin maan, se olkoon teidän perintöosanne".
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 Heitä oli vähäinen joukko, vain harvoja, ja he olivat muukalaisia siellä.
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 Ja he vaelsivat kansasta kansaan ja yhdestä valtakunnasta toiseen kansaan.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 Hän ei sallinut kenenkään heitä vahingoittaa, ja hän rankaisi kuninkaita heidän tähtensä:
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 "Älkää koskeko minun voideltuihini, älkää tehkö pahaa minun profeetoilleni".
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 Ja kun hän kutsui nälänhädän maahan ja kokonaan mursi leivän tuen,
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 oli hän lähettänyt heidän edellänsä miehen: Joosef oli myyty orjaksi.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 Hänen jalkojansa vaivattiin kahleilla, hän joutui rautoihin,
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 siksi kunnes hänen sanansa kävi toteen ja Herran puhe osoitti hänet puhtaaksi.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Niin kuningas lähetti ja päästätti hänet, kansojen hallitsija laski hänet irti.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 Hän pani hänet talonsa herraksi ja kaiken omaisuutensa haltijaksi,
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 sitomaan mielensä mukaan hänen ruhtinaitansa ja opettamaan viisautta vanhimmille.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Niin joutui Israel Egyptiin, Jaakob muukalaiseksi Haamin maahan.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 Ja Herra teki kansansa hyvin hedelmälliseksi ja väkevämmäksi heidän vihamiehiänsä.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 Hän käänsi näitten sydämen vihaamaan hänen kansaansa, kavalasti kohtelemaan hänen palvelijoitaan.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 Hän lähetti Mooseksen, palvelijansa, ja Aaronin, jonka hän oli valinnut.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 Nämä tekivät hänen tunnustekonsa heidän keskellään, tekivät ihmeitä Haamin maassa.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Hän lähetti pimeyden ja pimensi kaiken, eivätkä he vastustaneet hänen sanojansa.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 Hän muutti heidän vetensä vereksi ja kuoletti heiltä kalat.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 Heidän maansa vilisi sammakoita aina kuningasten kammioita myöten.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 Hän käski, ja paarmoja tuli ja sääskiä koko heidän alueellensa.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Hän antoi heille rakeita sateen sijaan, tulen leimauksia heidän maahansa.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 Ja hän hävitti heidän viini-ja viikunapuunsa ja murskasi puut heidän alueeltansa.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 Hän käski, ja heinäsirkkoja tuli ja tuhosirkkoja lukematon joukko;
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 ne söivät kaiken ruohon heidän maastansa, söivät hedelmän heidän vainioiltansa.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 Ja hän surmasi kaikki heidän maansa esikoiset, kaikki heidän miehuutensa ensimmäiset.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Sitten hän vei Israelin sieltä varustettuna hopealla ja kullalla, eikä ollut hänen sukukunnissaan kompastuvaista.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Egypti iloitsi heidän lähdöstänsä, koska sen oli vallannut pelko heidän tähtensä.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Hän levitti suojaksi pilven ja tulen valaisemaan yötä.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 He pyysivät, ja hän pani tulemaan viiriäiset, ja hän ravitsi heitä taivaan leivällä.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 Hän avasi kallion, ja vettä vuoti; se juoksi virtana kautta erämaan.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 Sillä hän muisti pyhän sanansa, muisti Aabrahamia, palvelijaansa.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 Niin hän vei kansansa pois sen iloitessa, valittunsa heidän riemuitessaan.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 Ja hän antoi heille pakanain maat, ja he ottivat omaksensa kansojen vaivannäöt,
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 että he noudattaisivat hänen käskyjänsä ja ottaisivat hänen laeistansa vaarin. Halleluja!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
