Psalmien 104
1 Kiitä Herraa, minun sieluni, Herra, minun Jumalani, sinä olet ylen suuri; valkeus ja kirkkaus on sinun pukusi.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 Sinä verhoudut valoon niinkuin viittaan, sinä levität taivaat niinkuin teltan;
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 sinä rakennat salisi vetten päälle, teet pilvet vaunuiksesi ja kuljet tuulen siivillä.
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 Sinä teet tuulet sanasi saattajiksi, palvelijoiksesi tulen liekit.
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 Sinä asetit maan perustuksillensa, niin että se pysyy horjumatta iankaikkisesti.
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 Sinä peitit sen syvyyden vesillä kuin vaatteella: vuoria ylempänä seisoivat vedet.
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 Mutta ne pakenivat sinun nuhteluasi, sinun jylinääsi ne juoksivat pakoon;
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 vuoret kohosivat ja laaksot laskeutuivat paikkoihin, jotka sinä olit niille valmistanut.
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 Sinä panit rajan, jonka yli vedet eivät käy eivätkä palaja peittämään maata.
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 Sinä kuohutit laaksoista lähteet, jotka vuorten välillä vuotavat.
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 Ne antavat juoman kaikille metsän eläimille, villiaasit niistä janonsa sammuttavat.
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 Niiden partailla asuvat taivaan linnut ja visertävät lehvien välissä.
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 Saleistasi sinä kastelet vuoret, sinun töittesi hedelmistä maa saa ravintonsa.
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 Sinä kasvatat ruohon karjalle ja kasvit ihmisen tarpeeksi. Niin sinä tuotat maasta leivän
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 ja viinin, joka ilahuttaa ihmisen sydämen; niin sinä saatat kasvot öljystä kiiltäviksi, ja leipä vahvistaa ihmisen sydäntä.
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 Ravintonsa saavat myös Herran puut, Libanonin setrit, jotka hän on istuttanut.
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 Niissä lintuset pesivät, ja haikaroilla on majansa kypresseissä.
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 Korkeat vuoret ovat kauristen hallussa, kallionkolot ovat tamaanien suoja.
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 Kuun sinä olet tehnyt näyttämään aikoja; aurinko tietää laskunsa.
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 Sinä teet pimeän, niin tulee yö; silloin lähtevät liikkeelle kaikki metsän eläimet.
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 Nuoret jalopeurat kiljuvat saalista ja pyytävät Jumalalta elatustansa.
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 Aurinko nousee, ne vetäytyvät pois ja laskeutuvat luoliinsa maata.
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 Silloin ihminen menee töihinsä ja askaroitsee iltaan asti.
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 Kuinka moninaiset ovat sinun tekosi, Herra! Sinä olet ne kaikki viisaasti tehnyt, maa on täynnä sinun luotujasi.
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 Merikin, suuri ja aava-siinä vilisee lukemattomat laumat pieniä ja suuria eläviä.
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 Siellä kulkevat laivat, siellä Leviatan, jonka sinä olet luonut siinä leikitsemään.
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 Ne kaikki odottavat sinua, että antaisit heille ruuan ajallansa.
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 Sinä annat niille, ja ne kokoavat, sinä avaat kätesi, ja ne ravitaan hyvyydellä.
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 Sinä peität kasvosi, ja ne peljästyvät, sinä otat pois niiden hengen, ne kuolevat ja palajavat tomuun jälleen.
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 Sinä lähetät henkesi, ja ne luodaan; ja sinä uudistat maan muodon.
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 Pysyköön Herran kunnia iankaikkisesti. Saakoon Herra teoistansa iloita,
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 hän, joka katsahtaa maahan, ja se vapisee, joka koskettaa vuoria, ja ne suitsuavat.
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 Kaiken ikäni minä ylistän Herraa, minä veisaan Jumalani kiitosta, niin kauan kuin elän.
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 Olkoot minun tutkisteluni hänelle otolliset; minä iloitsen Herrassa.
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
35 Hävitkööt syntiset maasta, älköön jumalattomia enää olko. Kiitä Herraa, minun sieluni. Halleluja!
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
