Sananlaskujen 23
1 Kun istut aterialle hallitsijan seurassa, niin pidä tarkoin mielessä, kuka edessäsi on,
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 ja pane veitsi kurkullesi, jos olet kovin nälkäinen.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Älä himoitse hänen herkkujansa, sillä ne ovat petollisia ruokia.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Älä näe vaivaa rikastuaksesi, lakkaa käyttämästä ymmärrystäsi siihen.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Kun silmäsi siihen lentävät, on rikkaus mennyttä; sillä se saa siivet kuin kotka, joka lentää taivaalle.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Älä syö pahansuovan leipää äläkä himoitse hänen herkkujansa.
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 Sillä niinkuin hän mielessään laskee, niin hän menettelee: hän sanoo sinulle: "Syö ja juo", mutta hänen sydämensä ei ole sinun puolellasi.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Syömäsi palan sinä olet oksentava, ja suloiset sanasi sinä tuhlasit turhaan.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Älä puhu tyhmän kuullen, sillä hän katsoo ymmärtäväiset sanasi ylen.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Älä siirrä ikivanhaa rajaa äläkä mene orpojen pelloille.
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 Sillä heidän sukulunastajansa on väkevä, ja hän ajaa heidän asiansa sinua vastaan.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Tuo sydämesi kuritettavaksi ja korvasi taidon sanojen ääreen.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Älä kiellä poikaselta kuritusta, sillä jos lyöt häntä vitsalla, säästyy hän kuolemasta.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Poikani, jos sinun sydämesi viisastuu, niin minunkin sydämeni iloitsee;
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 ja sisimpäni riemuitsee, jos sinun huulesi puhuvat sitä, mikä oikein on.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Älköön sydämesi kadehtiko jumalattomia, mutta kiivaile aina Jumalan pelon puolesta,
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 niin sinulla totisesti on tulevaisuus, ja toivosi ei mene turhaan.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Kuule, poikani, ja viisastu, ja ohjaa sydämesi oikealle tielle.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Älä oleskele viininjuomarien parissa äläkä lihansyömärien.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 Sillä juomari ja syömäri köyhtyy, ja unteluus puettaa ryysyihin.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Kuule isääsi, joka on sinut siittänyt, äläkä äitiäsi halveksi, kun hän on vanhennut.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Osta totuutta, älä myy, osta viisautta, kuria ja ymmärrystä.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 neen saa riemuita vanhurskaan isä; joka viisaan on siittänyt, sillä on ilo hänestä.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Olkoon sinun isälläsi ja äidilläsi ilo, sinun synnyttäjäsi riemuitkoon.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Anna sydämesi, poikani, minulle, ja olkoot minun tieni sinun silmissäsi mieluiset.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 Sillä portto on syvä kuoppa, ja vieras vaimo on ahdas kaivo.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Vieläpä hän väijyy kuin rosvo, ja hän kartuttaa uskottomia ihmisten seassa.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Kenellä on voivotus, kenellä vaikerrus? Kenellä torat, kenellä valitus? Kenellä haavat ilman syytä? Kenellä sameat silmät?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Niillä, jotka viinin ääressä viipyvät, jotka tulevat makujuomaa maistelemaan.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Älä katsele viiniä, kuinka se punoittaa, kuinka se maljassa hohtaa ja helposti valahtaa alas.
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Lopulta se puree kuin käärme ja pistää kuin myrkkylisko.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Silmäsi outoja näkevät, ja sydämesi haastelee sekavia.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Sinusta on kuin makaisit keskellä merta, on kuin maston huipussa makaisit.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 "Löivät minua, mutta ei koskenut minuun; pieksivät minua, mutta en tiennyt mitään. Milloinkahan herännen? Tahdonpa taas hakea tätä samaa."
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
