Sananlaskujen 12
1 Tietoa rakastaa, joka kuritusta rakastaa, mutta järjetön se, joka nuhdetta vihaa.
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 Hyvä saa Herran mielisuosion, mutta juonittelijan hän tuomitsee syylliseksi.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 Ei ihminen kestä jumalattomuuden varassa, mutta vanhurskasten juuri on horjumaton.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 Kelpo vaimo on puolisonsa kruunu, mutta kunnoton on kuin mätä hänen luissansa.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 Vanhurskasten aivoitukset ovat oikeat, jumalattomien hankkeet petolliset.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 Jumalattomien puheet väijyvät verta, mutta oikeamieliset pelastaa heidän suunsa.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Jumalattomat kukistuvat olemattomiin, mutta vanhurskasten huone pysyy.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Ymmärryksensä mukaan miestä kiitetään, mutta nurjasydämistä halveksitaan.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 Parempi halpa-arvoinen, jolla on palvelija, kuin rehentelijä, joka on vailla leipää.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 Vanhurskas tuntee, mitä hänen karjansa kaipaa, mutta jumalattomain sydän on armoton.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Joka peltonsa viljelee, saa leipää kyllin, mutta tyhjän tavoittelija on mieltä vailla.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 Jumalaton himoitsee pahojen saalista, mutta vanhurskasten juuri on antoisa.
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 Huulten rikkomus on paha ansa, mutta vanhurskas pääsee hädästä.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 Suunsa hedelmästä saa kyllälti hyvää, ja ihmisen eteen kiertyvät hänen kättensä työt.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 Hullun tie on hänen omissa silmissään oikea, mutta joka neuvoa kuulee, on viisas.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 Hullun suuttumus tulee kohta ilmi, mutta mielevä peittää kärsimänsä häpeän.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 Toden puhuja lausuu oikeuden, mutta väärä todistaja petoksen.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 Moni viskoo sanoja kuin miekanpistoja, mutta viisasten kieli on lääke.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 Totuuden huulet pysyvät iäti, mutta valheen kieli vain tuokion.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Jotka pahaa miettivät, niillä on mielessä petos, mutta jotka rauhaan neuvovat, niille tulee ilo.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 Ei tule turmiota vanhurskaalle, mutta jumalattomat ovat onnettomuutta täynnä.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 Herralle kauhistus ovat valheelliset huulet, mutta teoissaan uskolliset ovat hänelle otolliset.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 Mielevä ihminen peittää tietonsa, mutta tyhmäin sydän huutaa julki hulluutensa.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 Ahkerain käsi saa hallita, mutta laiska joutuu työveron alaiseksi.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 Huoli painaa alas miehen mielen, mutta hyvä sana sen ilahuttaa.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 Vanhurskas opastaa lähimmäistänsä, mutta jumalattomat eksyttää heidän oma tiensä.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 Laiska ei saa ajetuksi itselleen riistaa, mutta ahkeruus on ihmiselle kallis tavara.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 Vanhurskauden polulla on elämä, ja sen tien kulku ei ole kuolemaksi.
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
