< Roomalaisille 13 >
1 Jokainen olkoon esivallalle, jolla valta on, alamainen; sillä ei esivalta ole muutoin kuin Jumalalta: ne vallat, jotka ovat, Jumalalta ne säädetyt ovat.
Кожна людина нехай підкоряється вищій владі, бо немає влади, крім тієї, яку встановив Бог. [Влади], які існують, були встановлені Богом.
2 Sentähden jokainen, joka itsensä esivaltaa vastaan asettaa, se on Jumalan säätyä vastaan; mutta ne, jotka vastaan ovat, saavat tuomion päällensä.
Отже, той, хто противиться владі, противиться Божому порядку, а ті, хто противиться, накликають на себе суд.
3 Sillä ne, jotka vallan päällä ovat, ei ole hyvintekiöille, vaan pahoille pelvoksi. Ellet tahdo esivaltaa peljätä, niin tee hyvää, ja sinä saat häneltä kiitoksen.
Адже правителі не страшні для тих, хто чинить добрі діла, а для тих, хто чинить зло. Хочеш не боятися влади? Тоді роби те, що добре, й отримаєш похвалу від неї.
4 Sillä hän on Jumalan palvelia sinun hyväkses. Vaan jos sinä pahaa teet, niin pelkää; sillä ei hän miekkaa hukkaan kanna; sillä hän on Jumalan palvelia ja kostaja sille rangaistukseksi, joka pahaa tekee.
Бо [правитель] – це служитель Бога тобі на добро. Але якщо будеш чинити зло, бійся, бо недаремно він носить меч. Він слуга Божий, месник, який приносить покарання тому, хто чинить зло.
5 Sentähden tulee alamainen olla, ei ainoastaan vihan tähden, vaan myös omantunnon tähden.
Отже, потрібно підкорятися не лише через [страх його] гніву, але й через сумління.
6 Sillä sentähden te myös veron maksatte; sillä he ovat Jumalan palveliat, joiden senkaltaisista tulee lukua pitää.
Тому ви й платите податки, бо [влада] – Божі слуги, які постійно зайняті своїми обов’язками.
7 Niin antakaat siis kaikille, mitä te velvolliset olette: sille vero, jolle vero tulee; sille tulli, jolle tulli tulee; sille pelko, jolle pelko tulee; sille kunnia, jolle kunnia tulee.
Віддайте всім належне: кому податок – податок, кому мито – мито, кому повагу – повагу, кому пошану – пошану.
8 Älkäät kellenkään velvolliset olko, vaan ainoastaan että te toinen toistanne rakastatte; sillä joka toista rakastaa, se on täyttänyt lain.
Нікому нічого не будьте винні, окрім взаємної любові, бо хто любить іншого, той виконав Закон.
9 Sillä se: ei sinun pidä huorin tekemän; ei sinun pidä tappaman; ei sinun pidä varastaman; ei sinun pidä väärää todistusta sanoman; ei sinun pidä himoitseman, ja mitä muuta käskyä on, se tähän sanaan suljetaan: sinun pitää rakastaman lähimmäistäs niinkuin itsiäs.
Адже заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не бажай» і будь-яка інша заповідь містяться в цьому слові: «Люби ближнього свого, як самого себе».
10 Ei rakkaus tee lähimmäiselle mitään pahaa; sentähden on rakkaus lain täyttämys.
Любов не чинить ближньому зла. Тому любов – це і є виконання Закону.
11 Ja että me sen tiedämme, nimittäin ajan, että nyt on aika unesta nousta; sillä meidän autuutemme on nyt lähempänä kuin silloin, kuin me uskoimme.
Тим більше ви знаєте, [який це] час, що вже настала пора прокинутися від сну, бо наше спасіння ближче зараз, ніж коли ми повірили.
12 Yö on kulunut ja päivä on tullut; sentähden hyljätkäämme pimeyden työt ja pukekaamme meitämme valkeuden sota-aseilla.
Ніч майже закінчилася, і наближається день. Тож відкиньмо діла темряви й зодягнімось у зброю світла.
13 Vaeltakaamme soveliaasti, niinkuin päivällä: ei ylönsyömisessä, eikä juopumisessa, ei kammioissa, eikä haureudessa, ei riidassa ja kateudessa,
Поводьмося пристойно, як удень, не в гульні та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварках та заздрощах.
14 Vaan pukekaat päällenne Herra Jesus Kristus ja älkäät holhoko ruumistannen haureuteen.
Але зодягніться в Господа Ісуса Христа і турботу про тіло не перетворюйте в пристрасть.