Psalmien 94
1 Herra Jumala, jonka kostot ovat, Jumala, jonka kostot ovat, selkiästi itses näytä.
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Korota sinuas, maailman tuomari: maksa ylpeille, mitä he ansainneet ovat.
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 Herra, kuinka kauvan pitää jumalattomain, kuinka kauvan pitää jumalattomain riemuitseman?
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 Tiuskuman ja puhuman niin ylpiästi, ja kaikki pahantekiät niin kerskaaman?
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 Herra, he polkevat alas sinun kansas, ja sinun perimistäs he vaivaavat.
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 Lesket ja muukalaiset he tappavat, ja orvot he kuolettavat,
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 Ja sanovat: ei Herra sitä näe, ja Jakobin Jumala ei sitä tottele.
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Ymmärtäkäät siis, te hullut kansan seassa! ja, te tyhmät, koska te taitaviksi tulette?
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 Joka korvan on istuttanut, eikö hän kuule? eli joka silmän loi, eikö hän näe?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 Joka pakanoita kurittaa, eikö hän rankaise, joka ihmisille opettaa tiedon?
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 Mutta Herra tietää ihmisten ajatukset, että ne turhat ovat.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Autuas on se, jota sinä, Herra, kuritat, ja opetat sinun laistas,
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 Että hänellä kärsivällisyys olis, koska vastoin käy, siihenasti kuin jumalattomalle hauta valmistetaan.
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 Sillä ei Herra heitä kansaansa pois, eli hylkää perimistänsä.
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 Sillä oikeuden pitää sittekin oikeuden oleman, ja kaikki hurskaat sydämet sitä seuraavat.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Kuka seisoo minun kanssani pahoja vastaan? kuka astuu minun tyköni pahointekiöitä vastaan?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 Ellei Herra minua auttaisi, niin minun sieluni makais lähes hiljaisuudessa.
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 Minä sanoin: minun jalkani on horjunut, vaan sinun armos, Herra, minun tukesi.
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 Minulla oli paljo surua sydämessäni; mutta sinun lohdutukses ilahutti minun sieluni.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Etpäs mielisty koskaan tosin vahingolliseen istuimeen, joka lain häijysti opettaa.
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 He kokoovat joukkonsa vanhurskaan sielua vastaan, ja tuomitsevat viattoman veren kadotukseen,
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 Mutta Herra on minun varjelukseni: minun Jumalani on minun uskallukseni turva,
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 Ja hän kostaa heidän vääryytensä, ja hukuttaa heitä heidän pahuutensa tähden: Herra, meidän Jumalamme, hukuttaa heitä.
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
