Psalmien 92
1 Psalmi sabbatina veisattava. Hyvä on Herraa kiittää, ja veisata kiitosta sinun nimelles, sinä kaikkein Ylimmäinen.
Псалом. Пісня на день суботній. То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній,
2 Aamulla julistaa armoas, ja ehtoolla totuuttas,
вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою —
3 Kymmenkielisellä ja psaltarilla, soittain kanteleilla.
на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах,
4 Sillä sinä ilahutit minua, Herra, sinun teoissas: ja minä iloiten kerskaan kättes töitä.
бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю!
5 Herra, kuinka sinun tekos ovat niin suuret? Sinun ajatukses ovat ylen syvät.
Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої,
6 Hullu ei usko sitä, ja tomppeli ei ymmärrä niitä.
— нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́!
7 Jumalattomat viheriöitsevät niinkuin ruoho, ja pahointekiät kaikki kukoistavat, siihenasti kuin he hukkuvat ijankaikkisesti.
Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, —
8 Mutta sinä, Herra, olet korkein, ja pysyt ijankaikkisesti.
а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
9 Sillä katso, sinun vihollises, Herra, katso, sinun vihollises pitää katooman, ja kaikki pahantekiät pitää hajoitettaman.
Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники!
10 Mutta minun sarveni tulee korotetuksi niinkuin yksisarvisen, ja minä voidellaan tuoreella öljyllä,
І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою.
11 Ja minun silmäni näkevät viholliseni, ja minun korvani kuulevat pahoja, jotka heitänsä asettavat minua vastaan.
І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші!
12 Vanhurskaan pitää viheriöitsemän niinkuin palmupuu, ja kasvaman niinkuin sedripuu Libanonissa.
Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, —
13 Jotka ovat istutetut Herran huoneessa, pitää viheriöitsemän meidän Jumalamme kartanoissa.
посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога,
14 Heidän pitää vesoman vielä vanhuudessansa, hedelmälliset ja vihannat oleman,
іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі,
15 Ja julistaman, että Herra on niin hurskas, minun turvani, ja ei ole hänessä vääryyttä.
щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
