Psalmien 89
1 Etanin sen Esrahilaisen opetus. Minä veisaan Herran armoja ijankaikkisesti, ja ilmoitan sinun totuuttas suullani suvusta sukuun,
Роздуми Етана-езрахітянина. Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.
2 Ja sanon: ijankaikkinen armo käy ylös: sinä pidät uskollisesti totuutes taivaissa.
Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.
3 Minä olen liiton tehnyt valittuini kanssa: minä olen vannonut Davidille palvelialleni:
«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:
4 Hamaan ijankaikkisuuteen vahvistan minä sinun siemenes, ja rakennan sinun istuimes suvusta sukuun, (Sela)
навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід [непохитно] поставлю престол твій». (Села)
5 Ja taivaat pitää ylistämän, Herra, sinun ihmeitäs, niin myös totuuttas pyhäin seurakunnassa.
І небеса прославлять чудеса Твої, Господи, Твою вірність – на зібранні святих.
6 Sillä kuka taidetaan pilvissä verrattaa Herraan? ja kuka on Herran kaltainen jumalain lasten seassa?
Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом? Хто серед синів Божих міг би бути подібним до Господа?
7 Jumala on sangen väkevä pyhäinsä kokouksissa, ja ihmeellinen kaikkein seassa, jotka ovat hänen ympärillänsä.
Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.
8 Herra Jumala Zebaot, kuka on niinkuin sinä, väkevä Jumala? ja sinun totuutes on sinun ympärilläs.
Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.
9 Sinä vallitset pauhaavaisen meren: sinä hillitset paisuvaiset aallot.
Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.
10 Sinä lyöt Rahabin kuoliaaksi: sinä hajoitat vihollises urhoollisella käsivarrellas.
Ти вразив Раава, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.
11 Taivaat ovat sinun, maa myös on sinun: sinä olet perustanut maan piirin, ja mitä siinä on.
Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.
12 Pohjan ja etelän olet sinä luonut: Tabor ja Hermon kiittävät sinun nimeäs.
Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.
13 Sinulla on voimallinen käsivarsi: väkevä on sinun kätes, ja korkia on oikia kätes.
Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.
14 Vanhurskaus ja tuomio on istuimes vahvistus: armo ja totuus ovat sinun kasvois edessä.
Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.
15 Autuas on se kansa, joka ihastua taitaa: Herra, heidän pitää vaeltaman sinun kasvois valkeudessa.
Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи, вони ходять.
16 Heidän pitää iloitseman joka päivä sinun nimestäs, ja sinun vanhurskaudessas kunnialliset oleman.
Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.
17 Sillä sinä olet heidän väkevyytensä kerskaus, ja sinun armos kautta nostat sinä ylös meidän sarvemme.
Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.
18 Sillä Herra on meidän kilpemme, ja pyhä Israelissa on meidän kuninkaamme.
Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.
19 Silloin sinä puhuit näyissä pyhilles ja sanoit: minä olen sankarin herättänyt auttamaan: minä olen korottanut valitun kansasta.
Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.
20 Minä olen löytänyt palveliani Davidin: minä olen hänen voidellut pyhällä öljylläni.
Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.
21 Minun käteni tukee häntä, ja minun käsivarteni vahvistaa häntä.
Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.
22 Ei pidä viholliset häntä voittaman, ja väärät ei pidä häntä sulloman.
Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.
23 Vaan minä lyön hänen vihollisensa hänen edestänsä; ja niitä, jotka häntä vihaavat, tahdon minä vaivata.
Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.
24 Mutta minun totuuteni ja armoni pitää hänen tykönänsä oleman, ja hänen sarvensa pitää minun nimeeni nostettaman ylös.
Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.
25 Minä asetan hänen kätensä mereen, ja hänen oikian kätensä virtoihin.
Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.
26 Näin hänen pitää minun kutsuman: sinä olet minun Isäni, Jumalani ja turvani, joka minua auttaa.
Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“
27 Ja minä asetan hänen esikoiseksi, kaikkein korkeimmaksi kuningasten seassa maan päällä.
Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.
28 Minä pidän hänelle armoni tähteellä ijankaikkisesti, ja minun liittoni pitää hänelle vahva oleman.
Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.
29 Minä annan hänelle ijankaikkisen siemenen, ja vahvistan hänen istuimensa niinkauvan kuin taivaat pysyvät.
Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.
30 Mutta jos hänen lapsensa minun lakini hylkäävät, ja ei vaella minun oikeudessani,
Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,
31 Jos he minun säätyni turmelevat, ja ei minun käskyjäni pidä;
якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,
32 Niin minä heidän syntinsä vitsalla rankaisen, ja heidän pahat tekonsa haavoilla.
то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.
33 Mutta armoani en minä hänestä käännä pois, enkä salli totuuteni vilpistellä.
Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.
34 En minä riko liittoani, ja mitä minun suustani käynyt on, en minä muuta.
Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.
35 Minä olen vihdoin vannonut pyhyyteni kautta: en minä Davidille valehtele.
Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же [тепер] скажу Я неправду Давидові?
36 Hänen siemenensä on oleva ijankaikkisesti, ja hänen istuimensa minun edessäni niinkuin aurinko.
Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,
37 Ja niinkuin kuu, vahvistetaan se ijankaikkisesti, ja on vahvana niinkuin todistus pilvissä, (Sela)
як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». (Села)
38 Vaan nyt sinä syökset ja heität pois, ja vihastut voidellulles.
Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.
39 Sinä särjet palvelias liiton, ja tallaat hänen kruununsa maahan.
Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.
40 Sinä rikot hänen muurinsa, ja annat hänen linnansa särjettää.
Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.
41 Häntä raatelevat kaikki ohitsekäyväiset: hän on tullut läsnäolevaisillensa nauruksi.
Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.
42 Sinä korotat hänen vihollistensa oikian käden, ja ilahutat kaikki hänen vainollisensa.
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.
43 Hänen miekkansa voiman olet sinä myös ottanut pois, ja et salli hänen voittaa sodassa,
Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.
44 Sinä hävitit hänen puhtautensa, ja annoit hänen istuimensa kaatua maahan.
Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.
45 Sinä lyhennät hänen nuoruutensa ajat, ja peität hänen häpiällä, (Sela)
Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. (Села)
46 Herra, kuinka kauvan sinä sinus niin salaat? ja annat hirmuisuutes palaa niinkuin tulen?
Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди? [Доки] палатиме, як вогонь, гнів Твій?
47 Muista, kuinka lyhyt minun elämäni on: miksis tahdoit kaikki ihmiset hukkaan luoda?
Згадай, яке швидкоплинне життя моє! Для якого марного [життя] Ти створив усіх синів людських!
Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? (Села) (Sheol h7585)
49 Herra, kussa ovat sinun entiset armos, jotkas Davidille vannonut olet totuudessas?
Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?
50 Muista, Herra, palveliais pilkkaa, jonka minä kannan helmassani, kaikista niin monista kansoista,
Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,
51 Joilla, Herra, vihollises pilkkaavat, joilla he pilkkaavat voideltus askelia.
як безчестять вороги Твої, Господи, як неславлять сліди помазанця Твого.
52 Kiitetty olkoon Herra ijankaikkisesti, amen! ja amen!
Благословенний Господь повіки!
