Psalmien 83
1 Asaphin Psalmi ja veisu. Jumala, älä niin ratki vaikene, ja älä niin ääneti ole: Jumala, älä sitä niin kärsi.
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 Sillä katso, Sinun vihollises kiukuitsevat, ja jotka sinua vihaavat, ylentävät päänsä.
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 He pitävät kavaloita juonia sinun kansaas vastaan, ja pitävät neuvoa sinun salatuitas vastaan,
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 Sanoen: tulkaat, hävittäkäämme heitä, niin ettei he ensinkään kansa olisikaan, ettei Israelin nimeä silleen muisteltaisi.
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 Sillä he ovat sydämessänsä panneet neuvonsa yhteen, ja tehneet liiton sinua vastaan:
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 Edomilaiset ja Ismaelilaiset majat, Moabilaiset ja Hagarilaiset,
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Gebalilaiset, Ammonilaiset ja Amalekilaiset, Philistealaiset ja Tyron asuvaiset.
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 Assur on myös itsensä heihin liittänyt, auttamaan Lotin lapsia, (Sela)
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Tee niille niinkuin Midianilaisille, niinkuin Siseralle, niinkuin Jabinille Kisonin ojan tykönä;
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 Jotka mestattiin Endorin tykönä, ja tulivat loaksi maan päälle.
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Tee heidän pääruhtinaansa niinkuin Orebin ja Seebin, ja kaikki heidän ylimmäisensä niinkuin Seban ja Salmunnan,
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 Jotka sanovat: me omistamme meillemme Jumalan huoneet.
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 Jumala, tee heitä niinkuin rattaan, niinkuin korren tuulen edessä.
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 Niinkuin kulo metsän polttaa, ja niinkuin liekki mäet sytyttää;
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 Vainoo juuri niin heitä sinun rajuilmallas, ja hämmästytä heitä tuulispäälläs.
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 Täytä heidän kasvonsa häpiällä, että he sinun nimeäs, Herra, etsisivät.
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Hävetköön he ja hämmästyköön ijankaikkisesti, ja häpiään tulkoon ja hukkukoon.
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 Niin he saavat tuta, että sinä, jonka ainoan nimi on Herra, olet ylimmäinen kaikessa maailmassa.
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
