Psalmien 80
1 Asaphin Psalmi, kultasesta kukkaisesta, edelläveisaajalle. Kuules, Israelin paimen, joka saatat Josephin niinkuin lampaat: ilmoita sinus, joka istut Kerubimin päällä.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе
2 Herätä voimas, sinä joka Ephraimin, Benjaminin ja Manassen edessä olet, ja tule meidän avuksemme.
перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!
3 Jumala, käännä meitä, ja anna kasvos paistaa, niin me tulemme autetuksi.
Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
4 Herra Jumala Zebaot, kuinka kauvan sinä vihastut kansas rukouksiin?
Господи, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?
5 Sinä ruokit heitä kyyneleiden leivällä, ja juotat heitä suurella mitalla, täynnä kyyneleitä,
Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,
6 Sinä olet meidät pannut riidaksi läsnäasuvaisillemme; ja meidän vihollisemme pilkkaavat meitä.
зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.
7 Jumala Zebaot, käännä meitä, ja anna kasvos paistaa, niin me autetuksi tulemme.
Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
8 Sinä toit viinapuun Egyptistä, olet pakanat karkoittanut ulos, ja sen istuttanut.
Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.
9 Sinä perkasit tien hänen eteensä, ja annoit hänen hyvästi juurtua, niin että se täytti maan.
Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.
10 Vuoret ovat sen varjolla peitetyt, ja hänen oksillansa Jumalan sedripuut.
Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.
11 Sinä levitit hänen oksansa hamaan mereen asti, ja hänen haaransa hamaan virran tykö.
Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки [Євфрат] – своє молоде галуззя.
12 Miksis siis särjit hänen aitansa, että sitä kaikki ohitsekäyvät repivät.
Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?
13 Metsäsika on sen kaivanut ylös, ja metsän pedot sen syövät.
Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.
14 Jumala Zebaot, käännä siis sinuas, katso alas taivaasta ja näe, ja etsi sitä viinapuuta,
Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,
15 Ja pidä se kiintiänä, jonka sinun oikia kätes on istuttanut, (ihmisen) pojan tähden, jonka sinulles lujasti valinnut olet.
це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя, яке Ти зміцнив для Себе.
16 Se on poltettu tulella ja revitty: sinun uhkauksestas he ovat hukkuneet.
Вогнем обпалена, обсічена [лоза], від докорів Твоїх гине [люд Твій].
17 Sinun kätes varjelkoon oikian kätes kansan, ja ihmisen pojan, jonka sinulles lujasti valinnut olet.
Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.
18 Niin emme sinusta luovu: suo meidän elää, niin me sinun nimeäs avuksi huudamme.
Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.
19 Herra Jumala Zebaot, käännä meitä: anna kasvos paistaa, niin me autetuksi tulemme.
Господи, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!
