Psalmien 63
1 Davidin Psalmi, kuin hän oli Juudan korvessa. Jumala, sinä olet minun Jumalani! Varhain minä sinua etsin: sinua minun sieluni janoo, minun lihani halaa sinua karkiassa ja kuivassa maassa, joka vedetöin on.
Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.
2 Niinkuin minä näin sinun pyhässä, katsellakseni sinun voimaas ja kunniaas;
Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.
3 Sillä sinun laupiutes on parempi kuin elämä: minun huuleni pitää sinua kiittämän.
Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.
4 Niin minä tahdon kunnioittaa sinua minun elinaikanani, ja minun käteni nostaa ylös sinun nimees.
Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.
5 Niinkuin lihavuudella ja rasvalla pitää minun sieluni ravittaman: ja minun suuni pitää kiittämän iloisilla huulilla.
Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,
6 Kuin minä vuoteeseni lasken, niin minä muistan sinua: kuin minä herään, niin minä puhun sinusta.
коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.
7 Sillä sinä olet minun apuni, ja sinun siipeis varjon alla minä kerskaan.
Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.
8 Minun sieluni riippuu sinussa: sinun oikia kätes minun tukee.
Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.
9 Mutta he etsivät kadottaaksensa minun sieluni: heidän täytyy maan alle mennä.
А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.
10 Heidän pitää miekkaan lankeeman, ketuille osaksi tuleman.
Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.
11 Mutta kuninkaan pitää iloitseman Jumalassa: joka hänen kauttansa vannoo, se kunnioitetaan; sillä valhetteliain suu pitää tukittaman.
Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.
