< Psalmien 50 >
1 Asaphin Psalmi. Herra, väkevä Jumala, puhuu, ja kutsuu maailman hamasta auringon koitosta niin laskemiseen asti.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 Zionista antaa Jumala täydellisen kirkkauden paistaa.
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Meidän Jumalamme tulee, ja ei vaikene: kuluttavainen tuli käy hänen edellänsä, ja hänen ympärillänsä väkevä ilma.
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 Hän kutsuu taivaat ylhäältä ja maan, tuomitaksensa kansaansa.
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 Kootkaat minulle minun pyhäni, jotka liitostani enemmän pitävät kuin uhrista.
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 Ja taivaat pitää hänen vanhurskauttansa ilmoittaman; sillä Jumala on tuomari, (Sela)
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 Kuule, kansani! minä tahdon puhua, ja sinun seassas, Israel, todistaa: minä Jumala olen sinun Jumalas,
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 Uhreistas en minä sinua nuhtele; sillä sinun polttouhris ovat alati minun edessäni.
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 En minä ota härkiä sinun huoneestas, enkä kauriita navetastas;
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 Sillä kaikki metsän eläimet ovat minun, ja eläimet vuorilla tuhansin.
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 Minä tunnen kaikki linnut vuorten päällä, ja metsän pedot ovat minun edessäni.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 Jos minä isoon, en minä sitä sano sinulle; sillä maan piiri on minun, ja kaikki mitä siinä on.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Luuletkos minun syövän härjän lihaa? ja kauristen verta juovan?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Uhraa Jumalalle kiitosuhri, ja maksa Ylimmäiselle lupaukses;
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 Ja avukses huuda minua hädässäs, niin minä tahdon auttaa sinua, ja sinun pitää kunnioittaman minua.
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 Mutta jumalattomalle sanoo Jumala: miksi sinä ilmoitat minun säätyjäni? ja otat minun liittoni suulles?
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 Ettäs kuritusta vihaat, ja heität minun sanani taakses.
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 Koskas varkaan näet, niin sinä juokset hänen kanssansa, ja pidät yhtä huorintekiäin kanssa.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Sinun suus sallit sinä pahaa puhua, ja kieles saattaa petosta matkaan.
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Sinä istut ja puhut veljeäs vastaan, äitis poikaa sinä pilkkaat.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 Näitä teet, ja minä olen vaiti; niin sinä luulet, että minä olen sinun kaltaises; mutta minä nuhtelen sinua ja asetan näitä silmäis eteen.
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Ymmärtäkäät siis näitä te, jotka Jumalan unhotatte; etten minä tempaisi joskus pois, ja ei olisi vapahtajaa.
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 Joka kiitosta uhraa, se ylistää minua, ja siinä on se tie, että minä osoitan hänelle Jumalan autuuden.
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».