Psalmien 147
1 Kiittäkäät Herraa! sillä Jumalaamme kiittää on kallis asia: kiitos on suloinen ja kaunis.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Herra rakentaa Jerusalemin, ja kokoo hajoitetut Israelilaiset.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Hän parantaa murretut sydämet, ja sitoo heidän kipunsa.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Hän lukee tähdet, ja kutsuu heitä kaikkia nimeltänsä.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Suuri on meidän Herramme, ja suuri hänen voimansa, ja hänen viisautensa on määrätöin.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Herra ojentaa raadolliset, ja jumalattomat maahan paiskaa.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Vuoroin veisatkaat Herralle kiitossanalla, ja veisatkaat meidän Herrallemme kanteleella;
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 Joka taivaan pilvillä peittää ja antaa sateen maan päälle; joka ruohot vuorilla kasvattaa;
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 Joka eläimille antaa heidän ruokansa, ja kaarneen pojille, jotka häntä avuksensa huutavat.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Ei hän mielisty hevosten väkevyyteen, eikä hänelle kelpaa miehen sääriluut.
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Herralle kelpaavat ne, jotka häntä pelkäävät, ja jotka hänen laupiuteensa uskaltavat.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Ylistä, Jerusalem, Herraa: kiitä, Zion, sinun Jumalaas!
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Sillä hän vahvistaa sinun porttis salvat, ja siunaa sinussa sinun lapses.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Hän saattaa rauhan sinun ääriis, ja ravitsee sinua parhailla nisuilla.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Hän lähettää puheensa maan päälle: hänen sanansa nopiasti juoksee.
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Hän antaa lumen niinkuin villan; hän hajoittaa härmän niinkuin tuhan.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Hän heittää rakeensa niinkuin palat; kuka hänen pakkasensa edessä kestää?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Hän lähettää sanansa, ja sulaa ne; hän antaa tuulen puhaltaa, niin vedet juoksevat.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Hän ilmoittaa Jakobille sanansa, ja Israelille säätynsä ja oikeutensa.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Ei hän niin tehnyt kaikille pakanoille; eikä he tiedä hänen oikeuttansa, Halleluja!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
