Psalmien 146

1 Halleluja! Kiitä Herraa, minun sieluni.

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 Minä kiitän Herraa niinkauvan kuin minä elän, ja Jumalalleni kiitoksen veisaan, niinkauvan kuin minä täällä olen.

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Älkäät uskaltako päämiehiin; ihmiset he ovat, ei he voi mitään auttaa.

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 Sillä ihmisen henki pitää erkaneman, ja hänen täytyy maaksi tulla jälleen: silloin ovat kaikki hänen aivoituksensa hukassa.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Autuas on se, jonka apu Jakobin Jumala on, jonka toivo Herrassa hänen Jumalassansa on;

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 Joka taivaan ja maan, meren ja kaikki, jotka niissä ovat, tehnyt on, joka totuuden pitää ijankaikkisesti;

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 Joka oikeuden saattaa niille, jotka väkivaltaa kärsivät, joka isoovaiset ravitsee. Herra kirvottaa vangitut:

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 Herra avaa sokian silmät: Herra nostaa kukistetut: Herra rakastaa vanhurskaita.

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 Herra varjelee vieraat, ja holhoo orpoja ja leskiä, ja jumalattomain tien hajoittaa.

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 Herra on kuningas ijankaikkisesti, sinun Jumalas, Zion, suvusta sukuun, Halleluja!

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!