Psalmien 132
1 Veisu korkeimmassa Kuorissa. Muista, Herra, Davidia, ja kaikkia hänen vaivojansa,
Пісня сходження. Згадай, Господи, Давида й усі смирення його,
2 Joka Herralle vannoi, ja lupasi lupauksen Jakobin väkevälle:
коли він присягнув Господеві, дав обітницю Могутньому [Богові] Якова:
3 En mene huoneeni majaan, enkä vuoteeseeni pane maata;
«Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа,
4 En anna silmäini unta saada, enkä silmälautaini torkkua,
не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання,
5 Siihenasti kuin minä löydän sian Herralle, Jakobin väkevän asumiseksi.
аж поки не знайду місця для Господа, помешкання для Могутнього Якового [Бога]».
6 Katso, me kuulimme hänestä Ephratassa: me olemme sen löytäneet metsän kedoilla.
Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара.
7 Me tahdomme hänen asuinsioihinsa mennä, ja kumartaa hänen jalkainsa astinlaudan edessä.
Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя.
8 Nouse, Herra, sinun lepoos, sinä ja sinun väkevyytes arkki.
Повстань, Господи, [прийди] до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї.
9 Anna pappis pukea heitänsä vanhurskaudella ja sinun pyhäs riemuitkaan.
Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають.
10 Älä käännä pois voideltus kasvoja, sinun palvelias Davidin tähden.
Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця.
11 Herra on vannonut Davidille totisen valan, ja ei hän siitä vilpistele: sinun ruumiis hedelmästä minä istutan istuimelles.
Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: «[Нащадка] від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол.
12 Jos sinun lapses minun liittoni pitävät, ja minun todistukseni, jotka minä heille opetan, niin heidän lapsensa myös pitää sinun istuimellas istuman ijankaikkisesti.
Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть».
13 Sillä Herra on Zionin valinnut, ja tahtoo sitä asuinsiaksensa.
Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому:
14 Tämä on minun leponi ijankaikkisesti: tässä minä tahdon asua; sillä se minulle kelpaa.
«Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його.
15 Minä hyvästi siunaan hänen elatuksensa, ja hänen köyhillensä kyllä annan leipää.
Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом.
16 Hänen pappinsa minä puetan autuudella; ja hänen pyhänsä pitää ilolla riemuitseman.
Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати.
17 Siellä minä annan puhjeta Davidin sarven: minä valmistan kynttilän voidellulleni.
Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві.
18 Hänen vihollisensa minä häpiällä puetan; mutta hänen päällänsä pitää hänen kruununsa kukoistaman.
Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».
