Psalmien 130

1 Veisu korkeimmassa Kuorissa. Syvyydessä minä huudan sinua, Herra.

Пісня сходження. Із глибин кличу я до Тебе, Господи.

2 Herra, kuule minun ääneni: vaarinottakaan korvas rukousteni äänestä.

Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого!

3 Jos sinä, Herra, soimaat syntiä: Herra, kuka siis pysyy?

Якщо беззаконня Ти, Господи, пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико?

4 Sillä sinun tykönäs on anteeksi antamus, että sinua peljättäisiin.

Але в Тебе прощення, щоб мали страх [перед Тобою].

5 Minä odotan Herraa: sieluni odottaa, ja minä toivon hänen sanansa päälle.

Я покладаю надію на Господа, надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся.

6 Sieluni vartioitsee Herraa huomenvartiosta toiseen huomenvartioon asti.

Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку!

7 Israel toivokaan Herran päälle; sillä Herralla on armo, ja runsas lunastus hänellä.

Нехай Ізраїль сподівається на Господа, адже в Господа милість і велике визволення – у Нього.

8 Ja hän lunastaa Israelin kaikista synneistänsä.

І Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь.