Psalmien 122

1 Davidin veisu korkeimmassa Kuorissa. Minä iloitsen niistä, jotka minulle sanovat: että me menemme Herran huoneeseen,

Пісня сходження Давидова. Зрадів я, коли мені сказали: «Ходімо до дому Господнього!»

2 Ja että meidän jalkamme pitää seisoman sinun porteissas, Jerusalem.

Наші ноги стоять у воротах твоїх, Єрусалиме.

3 Jerusalem on rakennettu kaupungiksi, johon on tuleminen kokoon,

Єрусалиме, що збудований щільно як місто, з’єднане в одне ціле,

4 Että sukukunnat astuisivat sinne ylös, Herran sukukunnat, Israelille todistukseksi, kiittämään Herran nimeä.

куди піднімаються племена, Господні племена, згідно з одкровенням, [даним] Ізраїлю, щоб прославляти там ім’я Господа.

5 Sillä siellä ovat istuimet rakennetut tuomittaa, Davidin huoneen istuimet.

Бо там стоять престоли судні, престоли дому Давидового.

6 Toivottakaat Jerusalemille rauhaa: he menestyköön, jotka sinua rakastavat!

Просіть миру для Єрусалима: «Нехай у добробуті живуть ті, хто любить тебе!

7 Rauha olkoon sinun muureis sisällä, ja onni sinun huoneissas!

Нехай мир буде в укріпленнях твоїх і добробут – у палацах твоїх!»

8 Minun veljieni ja ystäväini tähden minä toivotan nyt sinulle rauhaa!

Заради братів моїх і друзів скажу я: «Мир тобі!»

9 Herran meidän Jumalamme huoneen tähden etsin minä sinun parastas.

Заради дому Господа, Бога нашого, я щиро бажатиму тобі добра, [Єрусалиме]!