Psalmien 107
1 Kiittäkäät Herraa; sillä hän on hyvä, ja hänen laupiutensa pysyy ijankaikkisesti.
Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
2 Sanokaan Herran lunastetut, jotka hän on tuskasta vapahtanut,
Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
3 Ja jotka hän on maakunnista koonnut, idästä ja lännestä, pohjoisesta ja etelästä,
й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
4 Jotka eksyksissä vaelsivat korvessa umpitietä, ja ei he löytäneet kaupunkia asuaksensa,
Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
5 Isoovaiset ja janoovaiset; ja heidän sielunsa vaipui heissä.
Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
6 Ja he huusivat Herraa tuskissansa, ja hän pelasti heitä heidän hädistänsä,
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
7 Ja vei heitä oikiaa tietä, että he menivät asuinkaupunkiin.
І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
8 Kiittäkään he siis Herraa hänen laupiutensa edestä, ja hänen ihmeittensä tähden, jotka hän ihmisten lasten kohtaan tekee:
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
9 Että hän ravitsee himoitsevaisen sielun ja täyttää isoovaisen sielun hyvyydellä.
бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
10 Jotka istuvat pimeässä ja kuoleman varjossa, vangitut ahdistuksessa ja raudoissa:
Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
11 Että he olivat Jumalan käskyä vastaan kovakorvaiset, ja olivat katsoneet ylön ylimmäisen lain;
за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
12 Sentähden täytyi heidän sydämensä onnettomuudella vaivattaa, niin että he lankesivat, ja ei kenkään heitä auttanut.
Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
13 Ja he huusivat Herraa tuskissansa, ja hän autti heitä heidän hädistänsä,
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
14 Ja vei heitä pimeydestä ulos ja kuoleman varjosta, ja särki heidän siteensä.
І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
15 Kiittäkään he siis Herraa hänen laupiutensa edestä, ja hänen ihmeittensä tähden, jotka hän ihmisten lasten kohtaan tekee:
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
16 Että hän särkee vaskiportit, ja rikkoo rautaiset salvat.
бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
17 Hullut, jotka rangaistiin ylitsekäymisensä tähden, ja synteinsä tähden,
Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
18 Heidän sielunsa kauhistui kaikkea ruokaa, ja saivat kuolintautinsa.
Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
19 Ja he huusivat Herraa tuskissansa, ja hän autti heitä heidän hädistänsä.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
20 Hän lähetti sanansa ja paransi heitä, ja pelasti heitä, ettei he kuolleet.
Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
21 Kiittäkään he siis Herraa hänen laupiutensa edestä, ja hänen ihmeittensä tähden, jotka hän ihmisten lasten kohtaan tekee,
Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
22 Ja uhratkaan kiitosuhria, ja luetelkaan hänen tekojansa ilolla.
і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
23 Jotka haaksilla meressä vaeltavat, ja asiansa toimittavat suurilla vesillä,
Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
24 He näkivät Herran työt, ja hänen ihmeensä syvyydessä.
бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
25 Kuin hän sanoi, ja paisutti suuren ilman, joka aallot nosti ylös,
Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
26 Niin he menivät ylös taivasta kohden ja menivät syvyyteen alas, että heidän sielunsa ahdistuksesta epäili,
Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
27 Että he horjuivat ja hoipertelivat niinkuin juopuneet, ja ei silleen neuvoa tietäneet;
Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
28 Ja he huusivat Herraa tuskissansa, ja hän autti heitä heidän hädistänsä.
Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
29 Ja hän hillitsi kovan ilman, että aallot asettuivat.
Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
30 Ja he tulivat iloisiksi, että tyveni, ja hän vei heitä satamaan heidän mielensä jälkeen.
Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
31 Kiittäkään he siis Herraa hänen laupiutensa edestä, ja hänen ihmeittensä tähden, jotka hän ihmisten lasten kohtaan tekee.
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
32 Ja ylistäkään häntä kansan seurakunnassa, ja kiittäkään häntä vanhimpain seassa,
Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
33 Joka virrat teki erämaaksi, ja vesilähteet kuivaksi maaksi,
Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
34 Ettei hedelmällinen maa mitään kantanut, heidän pahuutensa tähden, jotka siinä asuivat.
землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
35 Erämaan teki hän vesilammiksi ja kuivan maan vesilähteeksi,
Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
36 Ja asetti sinne isoovaiset; ja he valmistivat siihen kaupunkia, jossa he asuivat,
І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
37 Ja kylvivät pellot ja viinapuita istuttivat, ja saivat jokavuotisen hedelmän.
засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
38 Ja hän siunasi heitä ja he sangen suuresti enenivät, ja hän antoi paljon karjaa heille;
Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
39 Jotka olivat painetut alas ja sorretut pahain väkivallalta ja ahdistukselta,
Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
40 Koska ylönkatse päämiesten päälle vuodatettu oli, ja kaikki maa eksyksissä ja autiona oli.
Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
41 Ja hän varjeli köyhää raadollisuudesta, ja enensi hänen sukunsa niinkuin lauman.
А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
42 Näitä vanhurskaat näkevät ja iloitsevat, ja jokainen paha suu pitää tukittaman.
Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
43 Kuka on taitava ja näitä kätkee, se ymmärtää Herran moninaisen laupiuden.
Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.
