Psalmien 106
1 Halleluja. Kiittäkäät Herraa! sillä hän on hyvä, ja hänen laupiutensa pysyy ijankaikkisesti.
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Kuka taitaa puhua ulos Herran suurta voimaa, ja ylistää kaikkia hänen kiitettäviä tekojansa?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 Autuaat ovat, jotka käskyn pitävät ja aina vanhurskauden tekevät.
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Herra, muista minua armos perästä, jonkas kansalles luvannut olet: opi minua sinun autuudellas,
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 Että minä näkisin valittujes menestyksen, ja iloitsisin kansas ilossa, ja kerskaisin perimises kanssa.
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 Me teimme syntiä meidän isäimme kanssa: me teimme väärin, ja olemme olleet jumalattomat.
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 Ei meidän isämme tahtoneet ymmärtää Egyptissä sinun ihmeitäs, eikä muistaneet sinun suurta laupiuttas, ja olivat meren tykönä tottelemattomat, Punaisen meren tykönä.
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 Kuitenkin autti hän heitä nimensä tähden, niin että hän voimansa osoitti.
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 Ja hän uhkasi Punaista merta, niin se kuivui; ja vei heitä syvyyden lävitse, niinkuin korvessa,
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 Ja vapahti heitä niiden käsistä, joka heitä vihasivat, ja lunasti heitä vihollistensa käsistä.
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 Ja vedet peittivät heidän vainollisensa, niin ettei yksikään eläväksi jäänyt.
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 Silloin he uskoivat hänen sanansa, ja veisasivat hänen kiitoksensa.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 Mutta he unohtivat pian hänen työnsä, ja ei ottaneet hänen neuvoansa.
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 He kiehuivat himosta korvessa, ja kiusasivat Jumalaa erämaassa.
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 Mutta hän antoi heille heidän anomisensa, ja lähetti heille laihuuden heidän himonsa tähden.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 Ja he asettuivat Mosesta vastaan leirissä, Aaronia Herran pyhää vastaan.
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 Maa aukeni ja nieli Datanin, ja peitti Abiramin joukon,
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 Ja tuli syttyi heidän joukossansa, ja liekki poltti jumalattomat.
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 He tekivät vasikan Horebissa, ja kumarsivat valettua kuvaa.
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 Ja he muuttelivat kunniansa härjän muotoon, joka heiniä syö.
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 He unohtivat Jumalan, vapahtajansa, joka oli niin suuria töitä tehnyt Egyptissä,
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 Ihmeitä Hamin maalla, ja peljättäviä töitä Punaisen meren tykönä.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 Ja hän sanoi heitä hukuttavansa, ellei Moses hänen valittunsa olisi seisonut siinä välissä, ja palauttanut hänen vihaansa, ettei hän ratki heitä kadottanut.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 Ja he katsoivat sen ihanan maan ylön, eikä uskoneet hänen sanaansa,
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 Ja napisivat majoissansa, eikä olleet kuuliaiset Herran äänelle.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 Ja hän nosti kätensä heitä vastaan, maahan lyödäksensä heitä korvessa,
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 Ja heittääksensä heidän siemenensä pakanain sekaan, ja hajoittaaksensa heitä maakuntiin.
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 Ja he ryhtyivät BaalPeoriin, ja söivät kuolleiden (epäjumalain) uhreista,
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 Ja vihoittivat hänen töillänsä; niin tuli myös rangaistus heidän sekaansa.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 Niin Pinehas astui edes, ja lepytti asian, ja rangaistus lakkasi.
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 Ja se luettiin hänelle vanhurskaudeksi, suvusta sukuun ijankaikkisesti.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 Ja vihoittivat hänen riitaveden tykönä ja tapahtui Mosekselle pahoin heidän tähtensä;
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 Sillä he saattivat hänen sydämensä murheelliseksi, niin että hän sanoissansa eksyi.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 Ei he hukuttaneet pakanoita, niinkuin Herra heille käskenyt oli,
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 Vaan sekaantuivat pakanain sekaan, ja oppivat heidän töitänsä,
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 Ja palvelivat heidän epäjumaliansa; ja ne tulivat heille paulaksi.
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 Ja he uhrasivat poikansa ja tyttärensä perkeleille,
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 Ja vuodattivat viattoman veren, poikainsa ja tyttäriensä veren, jotka he uhrasivat Kanaanealaisten epäjumalille, niin että maa veren vioilla turmeltiin,
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 Ja saastuttivat itsensä omissa töissänsä, ja tekivät huorin teoissansa.
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 Niin julmistui Herran viha kansansa päälle, ja hän kauhistui perimistänsä,
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 Ja hylkäsi ne pakanain käsiin, että ne vallitsivat heitä, jotka heitä vihasivat.
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 Ja heidän vihollisensa ahdistivat heitä, ja he painettiin heidän kätensä alle.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 Hän monesti heitä pelasti; mutta he vihoittivat hänen neuvoillansa, ja he painettiin alas pahain tekoinsa tähden.
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 Ja hän näki heidän tuskansa, kuin hän heidän valituksensa kuuli,
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 Ja muisti liittonsa, jonka hän heidän kanssansa tehnyt oli, ja katui sitä suuresta laupiudestansa,
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 Ja antoi heidän löytää armon kaikkein edessä, jotka heitä vanginneet olivat.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Auta meitä, Herra meidän Jumalamme, ja kokoa meitä pakanoista, että kiittäisimme sinun pyhää nimeäs, ja kehuisimme sinun kiitostas.
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 Kiitetty olkoon Herra Israelin Jumala, ijankaikkisuudesta niin ijankaikkisuuteen: ja sanokaan kaikki kansa: Amen, Halleluja!
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
