Psalmien 105
1 Kiittäkäät Herraa, ja saarnatkaat hänen nimeänsä, julistakaat hänen töitänsä kansain seassa!
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Veisatkaat hänelle, soittakaat hänelle, puhukaat kaikista hänen ihmeistänsä.
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Ylistäkäät hänen pyhää nimeänsä: niiden sydän iloitkaan, jotka etsivät Herraa!
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Kysykäät Herraa ja hänen voimaansa, etsikäät alati hänen kasvojansa!
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Muistakaat hänen ihmeellisiä töitänsä, jotka hän tehnyt on, hänen ihmeitänsä ja hänen sanojansa.
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 Te Abrahamin hänen palveliansa siemen, te Jakobin hänen valittunsa lapset.
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 Hänpä on Herra meidän Jumalamme: hän tuomitsee kaikessa maailmassa.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Hän muistaa liittonsa ijankaikkisesti, sanansa, jonka hän on käskenyt tuhannelle sukukunnalle,
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 Jonka hän teki Abrahamin kanssa, ja valansa Isaakin kanssa.
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 Ja pani sen Jakobille säädyksi ja Israelille ijankaikkiseksi liitoksi,
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 Ja sanoi: sinulle minä annan Kanaanin maan, teidän perimisenne arvan.
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 Koska heitä vähä ja harvat olivat, ja he olivat muukalaiset siinä,
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 Ja vaelsivat kansasta kansaan ja valtakunnasta toiseen kansaan:
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 Ei hän sallinut yhdenkään ihmisen heitä vahingoittaa, vaan rankaisi kuninkaat heidän tähtensä.
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 Älkäät ruvetko minun voideltuihini, ja älkäät tehkö pahaa minun prophetailleni.
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 Ja hän kutsui nälän maan päälle, ja vei kaiken leivän varan pois.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 Hän lähetti miehen heidän eteensä: Joseph myytiin orjaksi.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 He ahdistivat hänen jalkansa jalkapuuhun: hänen ruumiinsa täytyi raudoissa maata,
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 Siihenasti että hänen sanansa tuli, ja Herran puhe koetteli hänen.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Niin lähetti kuningas ja päästi hänen: kansain päämies laski hänen vallallensa,
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 Ja asetti hänen huoneensa herraksi, ja kaiken tavaransa haltiaksi,
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 Opettamaan päämiehiänsä oman tahtonsa jälkeen, ja vanhimmille viisautta.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Ja Israel meni Egyptiin, ja Jakob tuli muukalaiseksi Hamin maalle.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 Ja hän antoi kansansa sangen suuresti kasvaa, ja teki heitä väkevämmäksi kuin heidän vihollisensa.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 Hän käänsi heidän sydämensä vihaamaan hänen kansaansa, ja hänen palvelioitansa viekkaudella painamaan alas.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 Hän lähetti palveliansa Moseksen, ja Aaronin, jonka hän valitsi.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 Ne tekivät hänen merkkinsä heidän seassansa, ja hänen ihmeensä Hamin maalla.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Hän antoi pimeyden tulla, ja sen pimeytti; ja ei olleet he hänen sanoillensa kuulemattomat.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 Hän muutti heidän vetensä vereksi ja kuoletti heidän kalansa.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 Heidän maansa kuohutti sammakoita, heidän kuningastensa kammioissa.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 Hän sanoi, niin turilaat ja täit tulivat heidän maansa ääriin.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Hän antoi rakeet heille sateeksi, tulen liekit heidän maallensa,
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 Ja löi heidän viinapuunsa ja fikunapuunsa, ja särki puut heidän maansa äärissä.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 Hän sanoi, niin tulivat epälukuiset paarmat ja vapsaiset,
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 Ja ne söivät kaiken ruohon heidän maaltansa, ja ne söivät heidän maansa hedelmän.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 Ja hän löi kaikki esikoiset heidän maallansa, ensimäiset kaikesta heidän voimastansa,
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Ja vei heitä hopialla ja kullalla ulos: ja ei ollut heidän sukukunnissansa yksikään sairas.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Egypti iloitsi heidän lähtemisestänsä; sillä heidän pelkonsa oli tullut heidän päällensä.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Hän levitti pilven verhoksi ja tulen yötä valistamaan.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 He anoivat, niin antoi hän metsäkanat tulla, ja ravitsi heitä taivaan leivällä.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 Hän avasi kallion, niin vesi vuoti, ja virrat juoksivat kuivaa myöten.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 Sillä hän muisti pyhän sanansa, jonka hän palveliallensa Abrahamille puhunut oli,
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 Ja vei kansansa ilolla ulos, ja valittunsa riemulla,
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 Ja antoi heille pakanain maan, niin että he kansain hyvyydet omistivat heillensä.
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 Että he pitäisivät hänen säätynsä, ja hänen lakinsa kätkisivät, Halleluja!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
