Sananlaskujen 9
1 Viisaus rakensi huoneensa, ja vuoli siihen seitsemän patsasta,
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 Ja teurasti teuraansa, sekoitti viinansa ja valmisti pöytänsä,
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 Ja lähetti piikansa, korkeista kaupungin saleista kutsumaan:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 Joka tyhmä on, hän tulkaan tänne; ja hulluille sanoi hän:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 Tulkaat ja syökäät minun leivästäni, ja juokaat viinaa, jonka minä sekoitin.
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Hyljätkää hullu meno, niin te saatte elää, ja käykää ymmärryksen tiellä.
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Joka pilkkaajaa kurittaa, hän saa häpiän, ja joka jumalatointa nuhtelee, hän häväistään.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Älä rankaise pilkkaajaa, ettei hän sinua vihaisi: nuhtele viisasta, ja hän rakastaa sinua.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Anna viisaalle, niin hän viisaammaksi tulee: opeta vanhurskasta, niin hän opissaan etenee.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 Viisauden alku on Herran pelko, ja pyhäin tieto on ymmärrys.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 Sillä minun kauttani sinun päiväs enennetään, ja ikäs vuodet lisätään.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 Jos sinä olet viisas, niin sinä itselles viisas olet; mutta jos sinä olet pilkkaaja, niin sinä itse sen kannat.
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 Hullu, huikentelevainen vaimo, mieletöin ei tiedä mitään,
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 Istuu huoneensa ovella, korkialla istuimella, ylimmäisessä siassa kaupungissa,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 Että hän houkuttelis kaikkia, jotka siitä käyvät ohitse, ja tietänsä vaeltavat:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 Se joka tyhmä on, hän tulkoon tänne; ja hullulle sanoo hän:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 Varastettu vesi on makia, ja salattu leipä suloinen;
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
