Jobin 38
1 Ja Herra vastasi Jobia tuulispäästä ja sanoi:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 Kuka on se, joka taidossansa niin eksyy ja puhuu niin taitamattomasti?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Vyötä nyt kupees niin kuin mies: Minä kysyn sinulta, opeta minua.
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 Kussas silloin olit, koska minä maan perustin? Ilmoita se, jos sinulla se ymmärrys on.
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 Tiedätkös, kuka hänen määränsä asettanut on? eli kuka on vetänyt ojennusnuoran hänen päällensä?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 Mihinkä ovat hänen jalkansa vajotetut, eli kuka on hänen kulmakivensä laskenut?
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 Kuin aamutähdet ynnä minua kiittivät, ja kaikki Jumalan lapset riemuitsivat.
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 Kuka on sulkenut meren ovinensa, koska se ratkesi ja lähti ulos niinkuin äidin kohdusta?
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 Kuin minä puetin sen pilvillä, ja käärin synkeydellä niinkuin kapaloilla;
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 Kuin minä estin sen paisumisen säädylläni, ja asetin siihen teljen ja ovet eteen,
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 Ja sanoin: tähän asti pitää sinun tuleman ja ei edemmäksi: tässä pitää sinun korkiat aaltos asettuman.
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 Oletkos eläissäs käskenyt aamulle, ja aamuruskolle osoittanut hänen siansa?
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 Käsittää maan ääriä, ja puhdistaa siitä jumalattomat.
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 Se pitää muutettaman niinkuin sinetin savi; niin että he tulevat niinkuin vaate.
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 Ja jumalattomilta otetaan pois heidän valkeutensa, ja ylpeiden käsivarsi rikotaan.
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 Oletkos tullut meren pohjaan, ja vaeltanut syvyyden jälkiä?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Onko kuoleman ovet koskaan auvenneet etees, eli oletkos nähnyt kuoleman varjon ovet?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 Oletkos ymmärtänyt, kuinka leviä maa on? annas kuulla, tiedätkös kaikki nämät.
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Mikä tie on sinne, kussa valkeus asuu? ja kuka on pimeyden sia?
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 Ettäs saattaisit hänen rajoillensa ja osaisit polut hänen huoneesensa.
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 Tiesitkös, koska sinä syntyvä olit ja kuinka paljo sinulla päiviä olis?
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 Oletkos siellä ollut, kusta lumi tulee? eli oletkos nähnyt, kusta rakeet tulevat?
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 Jotka minä olen tallella pitänyt murhepäivään asti, sodan ja tappeluksen päivään asti.
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 Minkä tien kautta valkeus hajoittaa hänensä, ja itätuuli tuulee maan päälle?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 Kuka on sadekuurolle jakanut juoksunsa, ja pitkäisen valkialle ja jylinälle hänen tiensä?
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 Niin että se sataa senkin maan päälle, jossa ei ketään ole, korvessa, jossa ei yhtään ihmistä ole;
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 Että se täyttäis erämaan ja korven, ja saattais ruohot vihottamaan.
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 Onko sateella isää? eli kuka on synnyttänyt kasteen pisarat?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 Kenen kohdusta jää on tullut? ja kuka on härmän synnyttänyt taivaan alla?
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 Vedet kätkevät itsensä niinkuin kivi, ja syvyydet päältä kiinnitetään.
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 Taidatkos sitoa Seulaisen siteet, eli päästää Kointähden siteet?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 Taidatkos tuoda taivaan merkit edes aikanansa, eli johdattaa Otavan lastensa kanssa?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Tiedätkös, kuinka taivas hallitaan? eli taidatkos hänen hallituksensa toimittaa maan päällä?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 Taidatkos korottaa äänes ylös pilviin, että veden paljous sinun peittäis?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Taidatkos lähettää pitkäisen leimaukset matkaan menemään ja sanomaan sinulle: tässä me olemme?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 Kuka on asettanut taidon salaisuuteen eli kuka on ajatukselle antanut toimen?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 Kuka on niin taitava, että hän pilvet lukea taitaa? ja kuka taitaa tukita vesitydyt taivaassa?
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 Kuin tomu kastuu ja juoksee yhteen, ja kokkareet ryhtyvät toinen toiseensa.
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 Taidatkos jalopeuralle antaa hänen saaliinsa ajaaksensa takaa? ja ravita nuoret jalopeurat?
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 Niin että he makaavat sioillansa, ja lepäävät luolissansa, joissa he väijyvät.
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 Kuka valmistaa kaarneelle ruan, kuin hänen poikansa huutavat Jumalaa, ja ei he tietä eksyksissä, kussa heidän ruokansa on?
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
