< Lododowo 23 >
1 Ne ènɔ kplɔ̃ ŋu be yeaɖu nu kple fia la, lé ŋku ɖe nu si wotsɔ ɖo akɔwò me la ŋu nyuie
なんぢ侯たる者とともに坐して食ふときは 愼みて汝の前にある者の誰なるかを思へ
2 eye tsɔ hɛ ɖo wò ve dzi ne ènye nutsuɖula.
汝もし食を嗜む者ならば汝の喉に刀をあてよ
3 Mègadzro eƒe nuɖuɖu kpeɖiwo o elabena nuɖuɖu ma nye beble.
その珍饈を貪り食ふこと勿れ これ迷惑の食物なればなり
4 Mègaku kutri vivivo, agbɔdzɔ ɖokuiwò be yeakpɔ hotsui o, dze nunya nàlé avu ɖokuiwò.
富を得んと思煩らふこと勿れ 自己の明哲を恃むこと勿れ
5 Kasia wò ŋku nabe yeato kesinɔnuwo dzi la, wo nu va yi xoxo elabena woato aʋala godoo eye woadzo adzo ayi ɖe dziƒo ʋĩi abe hɔ̃ ene.
なんぢ虚しきに歸すべき者に目をとむるか 富はかならず自ら翅を生じて鷲のごとく天に飛さらん
6 Mègaɖu ŋutsu nuvela ƒe nuɖuɖu o, eye eƒe nuɖuɖu kpeɖiwo megadzro wò o,
惡目をする者の糧をくらふことなく その珍饈をむさぼりねがふことなかれ
7 elabena enye ame si le ga si wòagblẽ ɖe nua ɖaɖa ŋuti la ŋu bum. Egblɔ na wò be, “Ɖu nu, nàno nu” gake megblɔe tso eƒe dzi me o.
そはその心に思ふごとくその人となりも亦しかればなり 彼なんぢに食へ飮めといふこといへどもその心は汝に眞実ならず
8 Àdzɔ nu sue si nèɖu la hã eye àtsɔ wò kafukafunya siwo nègblɔ la hã ada ahee.
汝つひにその食へる物を吐出すにいたり 且その出し懇懃の言もむなしくならん
9 Mègaƒo nu ɖe bometsila ƒe to me o, elabena ado vlo wò nunyanyawo.
愚なる者の耳に語ること勿れ 彼なんぢが言の示す明哲を藐めん
10 Mègaɖe blemaliƒokpewo ɖa alo age ɖe tsyɔ̃eviwo ƒe agble me o
古き地界を移すことなかれ 孤子の畑を侵すことなかれ
11 elabena ŋusẽtɔe nye wo ta ʋlila; eye awɔ avu kpli wò ɖe wo nu.
そはかれが贖者は強し 必ず汝に對らひて之が訴をのべん
12 Tsɔ wò dzi ku ɖe nufiame ŋu eye wò towo natrɔ ɖe gɔmesese ŋu.
汝の心を教に用ゐ 汝の耳を知識の言に傾けよ
13 Mègagbe tohehe na ɖevi o, ne èƒoe kple ati la, mele kuku ge o.
子を懲すことを爲ざるなかれ 鞭をもて彼を打とも死ることあらじ
14 Tsɔ ameƒoti he to nɛ eye àɖe eƒe luʋɔ tso ku me. (Sheol )
もし鞭をもて彼をうたばその霊魂を陰府より救ふことをえん (Sheol )
15 Vinye, ne wò dzi dze nunya la, ekema nye hã nye dzi akpɔ dzidzɔ
わが子よもし汝のこころ智からば我が心もまた歓び
16 eye nye ememe ke atso aseye ne wò nuyiwo gblɔ nu si le dzɔdzɔe.
もし汝の口唇ただしき事をいはば我が腎腸も喜ぶべし
17 Mègana wò dzi naʋã ŋu nu vɔ̃ wɔlawo o, ke boŋ tsɔ dzo ɖe Yehowavɔvɔ̃ ŋu.
なんぢ心に罪人をうらやむ勿れ ただ終日ヱホバを畏れよ
18 Vavã, mɔkpɔkpɔ le asiwò hena etsɔ si gbɔna eye wò mɔkpɔkpɔ mazu dzodzro o.
そは必ず應報ありて汝の望は廃らざればなり
19 Vinye, ɖo tom ne nàdze nunya eye na wò dzi nanɔ mɔ dzɔdzɔetɔ dzi.
わが子よ汝ききて智慧をえ かつ汝の心を道にかたぶけよ
20 Mègade ha kple ame siwo nye waintsunolawo alo lã geɖe ɖulawo o.
酒にふけり肉をたしむものと交ること勿れ
21 Elabena ahatsunolawo kple nutsuɖulawo la, ahee wodana eye alɔ̃ tsu dɔdɔ nana wonɔa awu vuvuwo me.
それ酒にふける者と肉を嗜む者とは貧しくなり 睡眠を貪る者は敞れたる衣をきるにいたらん
22 Ɖo to fofowò, ame si dzi wò eye mègado vlo dawò ne eku nyagã o.
汝を生る父にきけ 汝の老たる母を軽んずる勿れ
23 Ƒle nyateƒe la eye mègadzrae o; ƒle nunya, amehehe kple gɔmesese.
眞理を買へ これを售るなかれ 智慧と誡命と知識とまた然あれ
24 Ame dzɔdzɔe fofo atso aseye geɖe eye ame si si vi nyanu le la akpɔ dzidzɔ le eŋu.
義き者の父は大によろこび 智慧ある子を生る者はこれがために樂しまん
25 Dawò kple fofowò nekpɔ dzidzɔ eye nyɔnu si dzi wò la netso aseye!
汝の父母を樂しませ 汝を生る者を喜ばせよ
26 Vinye, tsɔ wò dzi nam eye wò ŋkuwo nenɔ nye mɔwo ŋu
わが子よ汝の心を我にあたへ 汝の目にわが途を樂しめ
27 elabena gbolo la, ʋe globoe wònye eye srɔ̃nyɔnu ahasitɔ la, vudo xaxɛ wònye.
それ妓婦は深き抗のごとく 淫婦は狭き井のごとし
28 Ede xa ɖi abe adzodala ene eye wòdzia ŋutsu ahasitɔwo ƒe xexlẽme ɖe edzi.
彼は盗賊のごとく人を窺ひ かつ世の人の中に悖れる者を増なり
29 Ame kae le hũu ɖem? Ame kae le veve sem? Ame kae le nu xam? Ame kae le eƒe nuteɖeamedziwo gblɔm? Ame kae xɔ abi yakatsyɔ? Ame ka ƒe ŋkue biã abe ʋu ene?
禍害ある者は誰ぞ 憂愁ある者は誰ぞ 争端をなす者は誰ぞ 煩慮ある者は誰ぞ 故なくして傷をうくる者は誰ぞ 赤目ある者は誰ぞ
30 Ame siwo tsia wainze te la tɔe, ame siwo yina ɖaɖɔa wain si wotɔtɔ kpɔ la tɔe.
是すなはち酒に夜をふかすもの 往て混和せたる酒を味ふる者なり
31 Mègaɖɔ wain kpɔ ne ebiã dzẽe, ne ele fu tsɔm le kplu me, ne eto vetome heɖiɖi ɖe dɔ me o!
洒はあかく盃の中に泡だち滑かにくだる 汝これを見るなかれ
32 Le nuwuwu la, eɖua ame abe da ene eye wònyɔa aɖi abe ƒli ene.
是は終に蛇のごとく噬み蝮の如く刺すべし
33 Wò ŋkuwo akpɔ nu tutɔ manyatalenuwo eye wò susu anɔ nu baɖabaɖawo susum.
また汝の目は怪しきものを見 なんぢの心は諕言をいはん
34 Ànɔ abe ame si mlɔ atsiaƒu gbana dzi alo ame si mlɔ abala dzi ene.
汝は海のなかに偃すもののごとく帆桅の上に偃すもののごとし
35 Àgblɔ be, “Woxlã nu ɖem gake nyemexɔ abi o! Woƒom gake mevem o! Ɣe ka ɣi gɔ̃ manyɔ ne magadi ahayomemɔ?”
汝いはん人われを撃ども我いたまず 我を拷けども我おぼえず 我さめなばまた酒を求めんと