Luka 8
1 Le esia megbe la, Yesu kplɔ eƒe nusrɔ̃la wuieveawo ɖe asi eye wode asi tsatsa me le du kple kɔƒe siwo le Galilea nutowo me la me nɔ gbeƒã ɖem mawufiaɖuƒe ŋu nyanyui la.
Після цього Він проходив через міста та села, проповідуючи Добру Звістку Царства Божого. Разом із Ним були Його дванадцятеро [учнів]
2 Nyɔnu aɖe si me wònya gbɔgbɔ vɔ̃wo le kple esiwo ŋu wòda gbe le la kplɔ wo ɖo. Wo dometɔ aɖewoe nye Maria Magdalatɔ ame si me wònya gbɔgbɔ vɔ̃ adre le,
і деякі жінки, котрі були зцілені від злих духів та хвороб: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім демонів,
3 Yohana, Kuza srɔ̃, Kuza sia nye Fia Herod ƒe fiasã bliboa dzi kpɔla, Susana kple ame bubu geɖe siwo tsɔ woawo ŋutɔ ƒe ga kple nuɖuɖu nɔ Yesu kple eƒe nusrɔ̃lawo dzi kpɔmii.
Іванна – дружина Хузи, наставника Ірода, Сусанна й багато інших, котрі служили Йому, чим мали.
4 Gbe ɖeka esi ame geɖe gaƒo ƒu ɖe Yesu ŋu be yewoase eƒe nyawo, eye bubuwo hã ganɔ mɔ dzi gbɔna tso du bubuwo me la, edo lo sia na wo be,
Коли зібрався великий натовп і [люди] з кожного міста приходили до Нього, Він розповів цю притчу:
5 “Agbledela aɖe yi eƒe agble me be yeaƒã nuku. Esi wònɔ nukuawo wum la, ɖewo ge ɖe mɔƒome, eye amewo va zɔ wo dzi. Xeviwo hã va fɔ wo mi.
«Сіяч вийшов сіяти своє насіння. І коли він сіяв, деякі [зерна] впали біля дороги та були затоптані, а птахи небесні повидзьобували їх.
6 Nuku aɖewo hã ge ɖe kpenyigba dzi. Nuku siawo de asi miemie me, gake wova yrɔ elabena woƒe kewo mete ŋu yi tome ʋĩi afi si woakpɔ tsi le o.
Інші впали на каміння та, зійшовши, висохли, бо не мали вологи.
7 Bubuwo ge ɖe ŋugbewo me, eye womie kple ŋuawo, gake ŋuawo va vu tsyɔ̃ wo dzi, eye wotsrɔ̃.
Ще інші впали поміж терни й росли разом із ними, але колючки заглушили їх.
8 Nuku bubuwo ya ge ɖe anyigba nyui dzi, ale wotsi, tse ku alafa nanewo wu esi agbledela la wu.” Esi wògblɔ ŋutinya sia vɔ la, egblɔ be, “Ame si to senu li na la nesee.”
А інші впали в добру землю, вони виросли й принесли врожай стократний». Сказавши це, Він вигукнув: «Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
9 Eƒe nusrɔ̃lawo va egbɔ be wòaɖe lododo la gɔme na yewo.
Учні запитали [Ісуса], що означає ця притча.
10 Ke egblɔ na wo be, “Miawo la, wona nunya mi be miase mawufiaɖuƒe la ƒe nu ɣaɣlawo gɔme, ke hena ame bubuwo la, meƒoa nu na wo le lododowo me ale be, “‘Ne wokpɔ nu la, womadze sii o, ne wose nu hã la, womase egɔme o.’”
Він відповів: «Вам дано пізнати таємниці Царства Божого, а іншим [говорю] притчами, щоб „дивлячись, не бачили і, слухаючи, не розуміли“.
11 Yesu gblɔ na wo be, “Lododo la gɔmee nye esi, nuku lae nye Mawu ƒe nya si wòtsɔ vɛ na amegbetɔwo.
Ось що означає ця притча: насіння – це Слово Боже.
12 Mɔƒome afi si nuku aɖewo ge ɖo lae nye ame siwo ƒe dziwo ku atri. Ame siawo ƒomevi sea Mawu ƒe nya, gake Abosam vana, eye wòɖea nya la le woƒe dzi me ale be wometea ŋu xɔa edzi sena be woakpɔ ɖeɖe o.
Те, що посіяне біля дороги, – це ті, що слухають, але потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили та не спаслися.
13 Esiwo ge ɖe kpenyigba dzi lae nye ame siwo ne wose nya la la, woxɔnɛ kple dzidzɔ, gake metoa ke ɖe woƒe dziwo me be wòatsi o. Woxɔna sena ɣeyiɣi aɖe, ke le tetekpɔ ƒe ɣeyiɣiwo me la, wogbɔdzɔna.
Те, що впало на камінь, – це ті, що, почувши, з радістю приймають Слово, але не мають коріння й вірують до певного часу, а коли приходить випробування, то відпадають.
14 Nuku si ge ɖe ŋu me lae nye ame siwo sea mawunya eye woxɔnɛ sena, gake agbe sia me ƒe fuɖenamewo, kesinɔnuwo, aglotutu, dzidzɔkpɔkpɔwo kple ŋutilã ƒe dzidzɔdonamenuwo vuna tsyɔ̃a nya la dzi le woƒe dziwo me, ale be wometsea ku ɖina o.
Те, що впало поміж терни, – це ті, що чують, але з часом турботи, багатство та життєві задоволення придушують їх, і плід їхній не дозріває.
15 Ke anyigba nyui lae nye ame siwo se nya la kple dzi nyui si dza, eye wolé eme ɖe asi sesĩe, ale wotsea ku le dzigbɔɖi me.”
Те, що впало в хорошу землю, – це ті, що, почувши Слово, зберігають його в доброму та щирому серці та в терпінні приносять врожай.
16 Ɣe bubu ɣi la, Yesu bia ameawo be, “Ame kae se kpɔ be ame aɖe si akaɖi, eye wòtsɔ nu tsyɔ edzi be megaklẽ o. Gbeɖe, akaɖi la, akaɖiti dzie wodanɛ ɖo be wòaklẽ be amewo nakpɔ nu.
Ніхто, запаливши світильник, не покриває його посудиною й не ставить під ліжко, але ставить на поставець, щоб усі, що входять, бачили світло.
17 Esia fia be gbe ɖeka la, woahe nu sia nu si le amewo ƒe dzi me la ɖe gaglãgbe be ame sia ame nakpɔ.
Бо немає нічого прихованого, що не стало б явним, і нічого таємного, що не стало б відомим і не виявилося б.
18 Le esia ta mikpɔ nyuie le nu siwo miesena la ŋu elabena ame si si nu le la, eyae woagana nui, eye ame si si nu mele o la, woaxɔ esi wòbu be ele ye si la hã le esi.”
Тому будьте уважні, як слухаєте, бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться».
19 Gbe ɖeka Yesu nɔviawo kple dadaa wova be yewoakpɔe ɖa. Amewo sɔ gbɔ ale gbegbe be dadaa kple nɔviawo mete ŋu te ɖe eŋu o.
Прийшли Його мати та брати й не могли підійти до Нього через натовп.
20 Ame aɖe va gblɔ na Yesu be dadaa kple nɔviawo le edim be yewoakpɔ.
І сказали Йому: ―Твоя мати й Твої брати стоять надворі та бажають бачити Тебе.
21 Esi Yesu se be ye dada kple ye nɔviwo le xexe le ye dim la, egblɔ be, “Danye kple nɔvinyewoe nye ame siwo katã sea mawunya la, eye wowɔna ɖe edzi hã.”
Він сказав їм у відповідь: ―Мати та брати Мої – це ті, що слухають Слово Боже й виконують його.
22 Gbe bubu gbe esi eya kple eƒe nusrɔ̃lawo nɔ ʋu aɖe me le ƒua dzi la, Yesu bia tso nusrɔ̃lawo si be woaku ʋua yi ƒua ƒe go evelia dzi.
Одного дня [Ісус] та Його учні увійшли в човен, і Він сказав їм: «Переплиньмо на другий бік озера». І вони вирушили.
23 Esi wonɔ ʋua me le ƒua dzi yina la, Yesu dɔ alɔ̃. Le ɣeyiɣi sia me la, ahom tu, eye ƒutsotsoewo ge ɖe ʋu la me, eye woƒe agbe ɖo xaxa gã aɖe me.
Коли вони пливли, Він заснув. Аж раптом на озері здійнялася велика буря. Вода почала заливати їх, і вони були в небезпеці.
24 Nusrɔ̃lawo ɖe abla va Yesu gbɔ heʋuʋui, eye wònyɔ. Wogblɔ nɛ be, “Aƒetɔ, Aƒetɔ, míele nyɔnyrɔm!” Ale Yesu fɔ, eye wòblu ɖe ahom la ta. Enumake ɖoɖoe gã aɖe zi eye ahom la dzudzɔ. Ya la kple ƒutsotsoeawo dze kɔ anyi kpoo.
Приступивши, учні розбудили [Ісуса], кажучи: ―Наставнику, Наставнику, ми гинемо! Він прокинувся, наказав вітрові та хвилям зупинитися, і настала тиша.
25 Azɔ ebia eƒe nusrɔ̃lawo be, “Afi ka míaƒe xɔse le?” Wo katã ƒe mo wɔ yaa, eye vɔvɔ̃ lé wo. Ɖeko wobia wo nɔewo be, “Ame kae nye ame sia, be ya kple ƒutsotsoewo gɔ̃ hã ɖoa toe?”
Тоді сказав їм: ―Де ваша віра? Вони ж, налякані та здивовані, говорили один до одного: ―Хто Він такий, що наказує, а вітер і вода підкоряються Йому?
26 Wova ɖi go ɖe Gadaratɔwo ƒe anyigba si le Galilea ƒua godo la dzi.
І припливли вони в землю Герасинську, що знаходиться навпроти Галілеї.
27 Esi wonɔ go dom tso ʋua me ko la, ŋutsu aɖe si me gbɔgbɔ vɔ̃wo le, eye megado awu kpɔ o la si du tso Gadara dua me va kpe Yesu. Nɔƒe aɖeke mele ame sia si abe aƒe me ene o. Agado siwo me woɖi ame kukuwo ɖo la me wòmlɔna.
Коли Він зійшов на берег, зустрів Його один чоловік із міста, який упродовж багатьох років мав демонів. Багато часу він вже не носив одежі та мешкав не в домі, а у гробницях.
28 Esi wòkpɔ Yesu teti ko la, etsɔ eɖokui xlã ɖe anyigba le eŋgɔ henɔ ɣli dom be, “Nu ka dim nèle le gbɔnye, wò Yesu, Mawu Dziƒoʋĩtɔ la ƒe Vi. Meɖe kuku na wò, mègawɔ funyafunyam o!”
Побачивши Ісуса, він закричав, упав перед Ним та голосно промовив: ―Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене.
29 Egblɔ nya sia, elabena Yesu de asi gbɔgbɔ vɔ̃ la nyanya me le eme xoxo. Gbɔgbɔ vɔ̃ sia xɔ amea me ale gbegbe be ne woblae kple gakɔsɔkɔsɔ hã la, etsoa kɔsɔkɔsɔa bɔbɔe hesina ɖoa gbe.
Бо [Ісус] наказав нечистому духові вийти з цього чоловіка. Багато разів демон хапав його, та, попри те, що зв’язували його ланцюгами та кайданами, оберігаючи його, він все одно розривав окови, і демон гнав його в пустелю.
30 Yesu bia gbɔgbɔ vɔ̃a be, “Ŋkɔwò ɖe?” Eɖo eŋu nɛ be, “Ŋkɔnyee nye Legio,” elabena gbɔgbɔ vɔ̃ geɖe yi eme.
Ісус спитав його: ―Як тебе звати? ―Легіон, – відповів той, бо багато демонів увійшло в нього.
31 Gbɔgbɔ vɔ̃awo ɖe kuku na Yesu vevie be meganya yewo de do globo si seɖoƒe meli na o la me o. (Abyssos g12)
І вони благали [Ісуса], щоб Він не повелів їм іти в Безодню. (Abyssos g12)
32 Aƒehawo ƒe ha gã aɖe nɔ nu ɖum le to si te ɖe wo ŋu la kɔgo le ɣeyiɣi sia me, eye gbɔgbɔ vɔ̃awo ɖe kuku na Yesu be nena yewoayi aɖage ɖe wo me. Ale Yesu na mɔ wo.
А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. Демони просили [Ісуса], щоб дозволив їм увійти в них, і Він дозволив.
33 Gbɔgbɔ vɔ̃awo do go le amea me yi ɖage ɖe haawo me. Enumake haawo katã ƒu du sesĩe tso toa kɔgo yi ɖadze ƒu me doo heno tsi ku.
Демони, вийшовши з чоловіка, увійшли у свиней. Тоді все стадо кинулося з кручі в озеро та потонуло.
34 Esi hakplɔlawo kpɔ nu siwo dzɔ la, wolé du tsɔ sesĩe tu ta duwo kple kɔƒe siwo te ɖe afi ma ŋu la me, eye esi wonɔ yiyim la, wonɔ nu si dzɔ la gblɔm na amewo.
Побачивши, що сталося, свинопаси побігли та сповістили про це в місті та в селах.
35 Eteƒe medidi o la, ameha gã aɖe va do be yewoakpɔ nu kple yewo ŋutɔ ƒe ŋkuwo. Wokpɔ ame si me gbɔgbɔ vɔ̃awo nɔ kpɔ la, eƒe mo kɔ, eye wòdo awu henɔ anyi ɖe Yesu ƒe afɔ nu kpoo, esia wɔe be vɔvɔ̃ gã aɖe ɖo ameawo katã.
[Люди] вийшли подивитися, що сталося, і коли підійшли до Ісуса, то знайшли чоловіка, з якого вийшли демони, він був одягнений, при здоровому глузді й сидів біля Ісусових ніг. [Побачивши це], вони злякалися.
36 Ame siwo kpɔ ale si Yesu da gbe le gbɔgbɔ vɔ̃ tɔ la ŋui la gblɔe na wo tɔ bubuawo.
Ті, хто бачив, розповідали, як було врятовано біснуватого.
37 Ale Gadaratɔwo ƒe nutometɔwo katã ɖe kuku na Yesu be wòadzo le yewo gbɔ kpoo, elabena vɔvɔ̃ lé wo. Ke Yesu ge ɖe ʋua me hedzo le afi ma.
Тоді всі люди з Герасинської околиці просили [Ісуса], щоб Він залишив їх, адже були охоплені великим страхом. Він же увійшов у човен і повернувся.
38 Hafi wòadzo la, ame si me wònya gbɔgbɔ vɔ̃awo le la ɖe kuku nɛ vevie be yeayi kplii. Ke Yesu gbe gblɔ nɛ be,
Чоловік, з якого вийшли демони, просив [Ісуса] взяти його з собою, але Він відпустив його, сказавши:
39 “Trɔ nàyi wò ƒometɔwo gbɔ, eye nàgblɔ nu gã si Mawu wɔ na wò la na wo.” Ale ŋutsu sia dze mɔ nɔ tsatsam le dua me henɔ nukunu gã si Yesu wɔ la gblɔm na ameawo.
«Повернися до себе додому та розкажи, як багато зробив для тебе Бог». Той пішов і по всьому місту проповідував, як багато зробив для нього Ісус.
40 Ke esi Yesu trɔ va la, ameha la xɔe atuu, elabena wonɔ mɔ kpɔm na eƒe vava xoxoxo.
Коли Ісус повернувся, Його зустрів великий натовп, бо всі чекали на Нього.
41 Azɔ ŋutsu aɖe si ŋkɔe nye Yairo si nye Yudatɔwo ƒe ƒuƒoƒedzikpɔlawo dometɔ ɖeka la va Yesu gbɔ dze klo ɖe eƒe afɔ nu heɖe kuku nɛ vevie be nekplɔ ye ɖo yi aƒe me,
І ось прийшов чоловік, на ім’я Яір, який був керівником синагоги, і, впавши долілиць до ніг Ісуса, благав Його зайти до його дому,
42 elabena vinyɔnuvi ɖeka hɔ̃ si le ye si si xɔ ƒe wuieve la le kudɔ ƒom. Yesu dze eyome enumake, gake ameha la mimii ɖo.
бо його єдина донька, яка мала років дванадцять, захворіла й була при смерті. Коли Він пішов, то натовп звідусіль тиснув на Нього.
43 Nyɔnu aɖe nɔ afi ma, ame si le ʋusisidɔ lém ƒe wuieve sɔŋ, gake ame aɖeke mete ŋu yɔ dɔe o.
І була там одна жінка, яка вже дванадцять років страждала на кровотечу. Вона витратила все, що мала, на лікарів, але ніхто не зміг її зцілити.
44 Nyɔnu sia va te ɖe eŋu le emegbe, eye wòka asi eƒe awu to, enumake eƒe ʋusisidɔ la tɔ.
Підійшовши ззаду, вона доторкнулася до краю Його одежі, і вмить зупинилася її кровотеча.
45 Ke Yesu trɔ bia be, “Ame kae ka asi ŋunye?” Ame aɖeke melɔ̃ be yee o. Ke Petro gblɔ nɛ be, “Aƒetɔ ameha la mimi wò ɖo, eye wote ɖe ŋuwò kpokploe, aleke wɔ nàbia be ame kae ka asi ye ŋu?”
Ісус запитав: ―Хто доторкнувся до Мене? Коли ж ніхто не зізнався, Петро сказав: ―Наставнику, натовп тісниться навколо Тебе.
46 Yesu ɖo eŋu nɛ be, “Gbeɖe, ame aɖe ɖoe koŋ ka asi ŋunye, elabena ŋusẽ si le menye la ƒe ɖe do le menye.”
Ісус же відповів: ―Хтось доторкнувся до Мене, бо Я відчув, як сила вийшла від Мене.
47 Nyɔnu si wɔ nenem nu sia la kpɔe be nu si yewɔ la le nyanya na Yesu eya ta etsɔ vɔvɔ̃ kple dzodzo nyanyanya va dze klo ɖe eŋkume hegblɔ nu si ta wòka asi eŋu kple ale si wòkpɔ dɔyɔyɔ enumake la nɛ.
Жінка, побачивши, що не зможе втаїтися, тремтячи, підійшла та, впавши перед Ним, зізналася перед усім народом, чому доторкнулася до Нього і як раптом зцілилася.
48 Yesu gblɔ nɛ be, “Vinyɔnu, wò xɔse da gbe le ŋuwò. Heyi le ŋutifafa me.”
Ісус же сказав їй: «Донько, віра твоя врятувала тебе. Іди з миром».
49 Le esime Yesu nɔ nu ƒom na nyɔnu la la, ame aɖe tso ƒuƒoƒemegã Yairo ƒe aƒe me va do kple nya sia be via nyɔnuvi sue la ku. Ame dɔdɔa gblɔ na Yairo be, “Viwò la ku xoxo eya ta viɖe aɖeke mele eme be nàgaɖe fu na Nufiala la o.”
Коли Він ще говорив, прийшов хтось із [дому] керівника синагоги та сказав: ―Твоя донька померла, не турбуй Учителя!
50 Esi Yesu se nya si amea tsɔ vɛ la, egblɔ na ɖevia fofo be, “Mègavɔ̃ o! Wò ya xɔ se ko, ekema viwòa agagbɔ agbe.”
Ісус же, почувши це, сказав Яіру: ―Не бійся, тільки віруй, і вона буде спасенна!
51 Esi woɖo aƒea me la, Yesu de se be ame aɖeke nagage ɖe xɔ si me ɖevia le kple ye o negbe Petro, Yohanes, Yakobo kple ɖevia fofo kple dadaa ko.
Прийшовши в дім, Він не дозволив нікому увійти з Ним, окрім Петра, Івана, Якова та батька й матері дитини.
52 Aƒea me ŋutɔ yɔ fũu kple konyifala siwo nɔ avi fam. Yesu gblɔ na wo be, “Midzudzɔ avia. Ɖevia meku o, alɔ̃ ko dɔm wòle!”
Усі плакали та ридали над нею. Він же сказав їм: «Не плачте, бо вона не померла, а спить».
53 Nya sia ɖi kokoe na ameawo, elabena wonya nyuie be ɖevia ku.
Але вони почали глузувати з Нього, бо знали, що дівчина померла.
54 Azɔ Yesu zɔ ɖe ɖevia dzi le xɔa me, eye wòlé eƒe alɔnu heyɔe gblɔ be, “Vinye tsi tsitre.”
[Ісус] же узяв її за руку й голосно промовив: «Дитино, встань!»
55 Eye eƒe gbɔgbɔ gagbugbɔ, eye enumake wòtsi tsitre kpla. Yesu gblɔ na ameawo be, “Mina nanee wòaɖu!”
Дух її повернувся до неї, і вмить вона піднялася. Він наказав дати їй їсти.
56 Dzi dzɔ ɖevia dzilawo ŋutɔ. Ke Yesu de se na wo vevie be womegagblɔ nu si dzɔ la na ame aɖeke o.
Батьки [дитини] дуже здивувалися, але Він наказав нікому не казати про те, що сталося.
