Konyifahawo 5
1 O, Yehowa, ɖo ŋku nu si dzɔ ɖe mía dzi la dzi, ɖo ŋku anyi eye nàkpɔ míaƒe ŋukpe ɖa.
Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —
2 Wotsɔ míaƒe domenyinu, na amedzrowo eye wotsɔ míaƒe aƒewo na du bubu me tɔwo.
наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!
3 Míezu tsyɔ̃eviwo kple tɔmanɔsitɔwo eye mía nɔwo zu ahosiwo.
Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!
4 Ɖe míedzea tsi hafi nona eye ɖe míeƒlea míawo ŋutɔ ƒe nake.
Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.
5 Ame siwo ti mía yome la gogo, ɖeɖi te mía ŋu, ke gbɔɖeme meli o.
У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!
6 Míetsɔ mía ɖokui dzra na Egipte kple Asiria be míakpɔ abolo aɖu.
До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!
7 Mía fofowo wɔ nu vɔ̃ eye womegale agbe o gake woƒe tohehe va mía dzi.
Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!
8 Kluviwo ɖu amegã ɖe mía dzi eye ame aɖeke meli axɔ mí le woƒe asi me o.
Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.
9 Míetsɔ míaƒe agbe ɖo anyi hafi kpɔa abolo ɖuna, le yi si le gbegbe la ta.
Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.
10 Míaƒe ŋutilã xɔ dzo abe kpodzo ene eye asrã lé mí le dɔwuame ta.
Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,
11 Wogblẽ Zion nyɔnuwo kple ɖetugbi manyaŋutsuwo le Yuda duwo me.
Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.
12 Wobla dumegãwo tsɔ ku ati eye womede bubu ame tsitsiwo ŋu o.
Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.
13 Ɖekakpuiwo le te tum atraɖii, eye ŋutsuviwo le ŋeŋem le nakegba te.
Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.
14 Ame tsitsiwo vɔ le agbonu eye ɖekakpuiwo ƒe hadzidzi nu tso.
Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,
15 Dzidzɔ vavã dzo le míaƒe dziwo me eye míaƒe ɣeɖuɖu trɔ zu nuxaxa.
втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.
16 Fiakuku ge le ta na mí. Baba na mí elabena míewɔ nu vɔ̃!
Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —
17 Le esia ta míaƒe dziwo le nu xam, le nu siawo ta míaƒe ŋkuwo dzi tsyɔ,
тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,
18 Elabena Zion to tsi ƒuƒlu eye amegaxiwo koe le fefem le afi ma.
через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.
19 O, Yehowa, èle fia ɖum tegbee, wò fiazikpui li ke tso dzidzime yi dzidzime.
Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:
20 Nu ka ta nèŋlɔa mí be ɣe sia ɣi? Nu ka ta nègblẽ mi ɖi eteƒe didi alea?
Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
21 O Yehowa, trɔ mí ɖe ɖokuiwò ŋu be míate ŋu atrɔ agbɔ, wɔ míaƒe ŋkekewo yeye abe le blema ene.
Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!
22 Ne menye ɖe nègbe mí keŋkeŋ, eye nèdo dziku ɖe mía ŋu wu ale si dze hã o.
Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?
