Hiob 38
1 Tete Yehowa ɖo nyawo ŋu na Hiob to ahom me be,
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 “Ame ka nye esi tsɔ viviti tsyɔ nye aɖaŋudede dzi kple nya siwo gɔmesese meli na la o?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Tso nàbla ali dzi abe ŋutsu ene, mabia nya wò, nàɖo eŋu nam.
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 “Afi ka nènɔ esi meɖo anyigba ƒe gɔmeɖokpewo anyi? Gblɔe nam, ne èse egɔme.
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 Ame kae dzidze eƒe kekeme kple didime? Ànyae godoo! Ame kae tsɔ dzidzeka ɖo eŋu?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 Nu ka dzi woɖo egɔme anyi ɖo? Alo ame kae ɖo eƒe dzogoedzikpe
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 esi ŋukeɣletiviwo le ha dzim ɖekae eye Mawudɔlawo katã do dzidzɔɣli?
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 “Ame kae do ʋɔ ɖe atsiaƒu nu esi wòdo go kpoyi tso dadaa ƒe dɔ me
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 esi metsɔ lilikpo wɔ eƒe awudodoe heblae ɖe viviti tsiɖitsiɖitsiɖi me,
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 esi meɖo seɖoƒe nɛ, hede ʋɔtru kple gametiwo enu,
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 esi megblɔ be, ‘Afii ko nàse, mèkpɔ mɔ ato liƒo sia dzi o, afi sia ko wò dada kple ɖokuidodoɖedzi ase?’
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 “Èɖe gbe na ŋdi kpɔ tso esi wò ŋkekewo dze egɔme alo na fɔŋli nya eƒe nɔƒe,
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 be wòalé anyigba ƒe toga, ahaʋuʋu ame vɔ̃ɖiwo ɖa le edzia?
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 Anyigba trɔ eƒe nɔnɔme abe anyi le nutrenu te ene, eye eƒe nɔnɔme le abe avɔ tɔ ene.
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 Woxɔ ame vɔ̃ɖiwo ƒe kekeli le wo si eye woŋe woƒe abɔ si wodo ɖe dzi.
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 “Èzɔ mɔ yi ɖe atsiaƒu ƒe vudo me alo zɔ le gogloƒe ƒe nudiƒewo kpɔa?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Wofia ku ƒe agbowo wò kpɔa? Èkpɔ ku ƒe vɔvɔli ƒe agbowo kpɔa?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 Èse anyigba ƒe kekeme gɔmea? Gblɔe nam, ne ènya esiawo katã.
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 “Afi ka mɔ si yi kekeli ƒe nɔƒe la to? Eye afi kae nye viviti nɔƒe?
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 Àte ŋu akplɔ wo ayi wo nɔƒewoea? Ènya toƒe si yi ɖe wo nɔƒea?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 Meka ɖe edzi be ènyae elabena wodzi wò ye ma ɣi xoxo! Ƒe geɖewoe nye esia esi nèle agbe!
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 “Ège ɖe sno ƒe nudzraɖoƒe alo kpɔ kpetsi ƒe nudzraɖoƒe,
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 esi meɖo ɖi na xaxaɣi, aʋaŋkekewo kple aʋakpegbe la kpɔa?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 Afi ka mɔ si wotona yia teƒe si dzikedzo kakana le alo teƒe si wokakaa ɣedzeƒeya le ɖe anyigba blibo la dzi la to?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 Ame kae ɖo toƒe na tsi gã siwo dzana kple mɔ na ahom sesẽwo,
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 be woade tsi anyigba si dzi ame mele o kple gbegbe si ame menɔ o,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 be wòaɖi kɔ na kuɖiɖinyigba gbɔlo eye wòamie gbe fɛ̃wo?
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 Fofo le tsidzadza sia? Ame kae nye tɔ na ahũdzadza?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 Ame ka ƒe dɔ mee tsikpe do tso? Ame kae dzi zãmu si dzana tso dziƒo,
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 esi tsiwo do kpe abe ahlihã ene eye gogloƒewo tame zu tsikpe?
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 “Àte ŋu abla Atifieŋu siwo le keklẽma? Àte ŋu atu Avutɔ ƒe kawoa?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 Àte ŋu akplɔ ŋukeɣletiviwo ado goe ne woƒe dodoɣi ɖo alo akplɔ koklonɔ kple viawoa?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Ènya dziƒo ƒe sewoa? Àte ŋu aɖo Mawu ƒe fiaɖuɖu anyi ɖe anyigba dzia?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 “Àte ŋu akɔ gbe dzi ado ɣli na lilikpowo, eye nàtsɔ tsiɖɔɖɔ atsyɔ ɖokuiwò dzia?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Wòe ɖo dzikedzo ɖe eƒe mɔ dzia? Ɖe wova gblɔna na wò be, ‘Míawoe nye esi’ mahã?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 Ame kae tsɔ nunya na dzi alo gɔmesese na susu?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 Ame ka sie nunya le be wòaxlẽ lilikpowo? Ame kae ate ŋu aviã tsizɔ siwo le dziƒo,
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 ne anyigba do kpe eye anyikɔ siwo le anyigba la lé ɖe wo nɔewo ŋu?
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 “Wòe daa ade na dzatanɔ eye nèdia nuɖuɖu na dzatawo, ne dɔ le wo wum
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 eye womlɔ woƒe dowo me alo le adeklo dzi le ave mea?
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 Ame kae dia nuɖuɖu na akpaviãwo, ne viawo le xɔxlɔ̃m na Mawu eye wole tsatsam le nuɖuɖu makpɔmakpɔ ta?
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
